На ІХ фестивалі «Берлибаський бануш», який відбувся 15 травня в Костилівці на Рахівщині, експонував свої роботи і місцевий художник Павло Марінець. Серед полотен представив і портрети українських переможниць Євробачення – Руслани та Джамали.
Кореспондент
«Карпатського об’єктива» поспілкувалася з митцем.
-Павле, представтеся, будь ласка, нашим читачам.-Я – художник-живописець та іконописець. Люблю малювати портрети, надихають мене на творчість позитивні емоції людей, яких намалював. У православній церкві Святого Георгія у Розтоках написав увесь іконостас, а також п’ять ікон для оздоблення фасаду. Увіковічив свою бабусю Марію, яка пряде. Їй 83 роки. Намалював наше Різдво, едельвейси.
Народився 3 червня 1991 року в Костилівці. Нещодавно захистив диплом спеціаліста в Закарпатському художньому інституті.
-Коли ви намалювали портрети співачок?-У лютому, коли відбувався Національний відбір на Євробачення, у мене виникло бажання написати портрет Руслани, переможниці Євробачення 2004 року. Я дуже хотів, аби Джамала пройшла Нацвідбір і представляла Україну на пісенному конкурсі. Зобразив її у народному одязі, вона ж кримська татарка. Техніка обох робіт – пастель, 50х70. Коли вчора (14 травня) оголосили результати конкурсу, то перемогою Джамали був вражений і щасливий.
-У творчих людей розвинена інтуїція.-Я не назвав би це інтуїцією. Назву це вірою. Я вірив, що Джамала переможе.
-Портрети співачок за скільки продасте?-Продавати їх не буду. Якщо дасть Бог, то полотна вручу обом особисто в руки. З Русланою познайомився в Ужгороді під час форуму, який проводив Саакашвілі.
-Я бачу копії полотен Йосипа Бокшая.-Так як музиканти грають твори відомих музикантів, так і ми, художники, рівняємось на видатних майстрів пензля. Йосип Бокшай не тільки мій земляк (народився в Кобилецькій Поляні), а і основоположник закарпатської школи живопису. Думаю, рівнятись на наших корифеїв, це нормально. До речі, я народився рівно через сто років після Бокшая.
Павло розповідає, що вже був учасником кількох мистецьких виставок районного та обласного масштабів. За кілька днів разом з іншими закарпатськими художниками їде до Румунії, де братиме участь у міжнародному пленері, який триватиме 10 днів. Митців запросив голова фонду «Гуцули Румунії» Василь Попович.
Тетяна Грицищук, фото автора