Щастя у кожній миті життя. А у маленьких речах – велика душа. Молода ужгородська художниця Олександра Федоришина створила цілий намальований світ – добрий, надихаючий та щирий. Аби пізнати його, необхідно хоча б раз у нього помандрувати.

Олександра ФЕДОРИШИНА, художниця

Смугастик для мене і є дитиною. Уже зараз неважливо як він з’явився, важливо те, що я його побачила і те, що саме я у нього вкладаю. Цей герой спочатку для мене був не хлопчиком чи дівчинкою. Це був саме смугастик. Потім зрозуміла: це дитя, яке живе всередині кожного з нас. А рибочка – це його частина, його мрії, це його власне наповнення. Коли я його тільки знайшла, ще нічого про нього не знала, з кожною новою картинкою пізнаю про нього і про себе трошки більше.

Смугастики народилися випадково. Просто вигулькнули із плями акварельних фарб. З’явилися і оселилися у житті Саші надовго. Зараз ця мила двійця втілюється у листівках, авторських блокнотах, прикрасах, побутових речах та ілюстраціях.

Олександра ФЕДОРИШИНА, художниця

В основному я малюю. Це листівочки. Але мені хочеться робити світ трошки більше смугастим, поширювати цей світ навколо і людей, тому я роблю і функціональні речі, ужиткові. Наприклад, дерев’яні блокнотики, зокрема для ескізів, арт-буків. А далі почалися такі речі – стаканчики, скриньки, маленькі речі, які роблять наш світ приємнішим. Смугастик – це мій образ, який дає мені можливість експериментувати, ніколи не думала, що буду мати щось до вишивки, але уже пробувала його вишивати, виліплювала його з глини. Все це тільки експерименти. Подобається, що смугастий світ поширюється у моєму дедалі частіше.

У кожному дні Саша бачить натхнення, у кожній порі року смугастий світ наповнюється новими барвами. Дівчина радіє, що й інші люди починають жити поруч з її смугастиками.

Олександра ФЕДОРИШИНА, художниця

Життя – воно дуже різне. Багато речей надихають – від природи до людей. Помітила, що мене надихають ті, які мають власну мрію, які мають очі, які горять до захоплення. Ти бачиш це прагнення кудись рухатися, ти бачиш цю дорогу, і сама ідеш своєю дорогою, щось надихаєшся і робиш. Це і спостереження, музика, кіно. Все, що малюється, — це проекція з того, що ми споживаємо. Тому потрібно дуже пильно стежити за своєю гігієною інформаційною, тому зо все відбивається всередині, перетворюється, через несвідоме і випливає в якісь образи.

Однак смугастики – не єдині дітища Олександри. За освітою дівчина – дизайнер інтер’єрів, тож іноді розробляє концепції декору кімнат. А ще художниця пробує себе у ролі ілюстратора книжок для дітей.

Олександра ФЕДОРИШИНА, художниця

Звісно, я не тільки смугастиків малюю. Пробую себе в різних техніках, у живописі, на замовлення. З Томашем Деяком ми минулого року почали проект – розробили «Смугастий календар» і листівки. Але взагалі це великий проект, пов’язаний із казочками, книгами для дітей. Це тісна взаємодія, де переплітаються малюнки і тексти. Взагалі виходило так, що не я ілюструвала вірші Томаша, а він писав писав казки до моїх малюнків. Зараз пробую себе у ролі ілюстратора, малюю карти для дітей. Сподіваюсь, скоро вийдуть і ви побачите, зможу поділитися.

Замовлення на створення унікальних подарунків Саша отримує в основному через соціальні мережі. Так, смугастики уже живуть у Львові, Чернівцях, Києві, Одесі. Найдалі вони помандрували за океан – у США.

Олександра ФЕДОРИШИНА, художниця

Є дуже багато зворушливих історій. Мені запам’ятовуються ті замовлення, через які люди хотять донести свої почуття через мої малюнки. Я тоді по-особливому почуваюся, причетною до чогось особливого. Люблю, коли мені довіряють, тоді робота виходить невимушеною, кращою, легкою. Інколи мені здається, що я сама ці подарунки дарую. І мені не менш важливі емоції того, кому цей подарунок дарують, ніж того, що його дарує.

Саша впевнена: у кожному серці живе Смугастик, який є втіленням чистоти, дитячої безпосередності, світла, добра, щирості та безтурботності. А про мрії варто говорити, аби вони втілилися саме так, як того хочете ви.

Олександра ФЕДОРИШИНА, художниця

Я вірю, що чим більше говорити про мрії і про все, — це буде чітке формулювання мрії, воно спонукає до дій. Я за те, щоб говорити, вірю: мрії – здійснюються. Що далі? Зараз знаходжуся у творчому пошуку. Хочеться свою майстерню, хочеться трошки в інтер’єрі себе спробувати, в іграх. Хочу, аби персонаж жив і не тільки в речах. Хочу, щоб він був ближчим. Дуже мене тягне зробити серію про Ужгород, саме смугастик і Ужгород. У мене є серія, присвячена сакуровому Ужгороду, маю ескізи і інші, але ще руки не дійшли, сподіваюся, що скоро буде. І для мене честь, якщо це якась родзинка.

Олександра Федоришина бачить світ смугастим, однак кожен самостійно обирає, у які кольори розмалювати ці смужки. Головне – слідувати за своєю мрією.

Олександра ФЕДОРИШИНА, художниця

Якщо брати глобально. От я малюю смугастий світ.. Мені хочеться, щоб кожна людина знала, де її риба. В рибку вкладаю сенс свого справжнього, те, до чого треба прислухатися, хоч рибка і німа, але її можна відчути серцем. Хотіла б, аби кожен відчував свою рибу, тягнувся до мрії, ішов своїм шляхом. Рибка тягне за ниточку – треба просто її відчути, просто інтуїтивно. Не здаватися, іти за своєю мрією. Мені здається, якби кожна людина була б на своєму місці, якщо б у неї горіли очі від того, чим вона займається, ким вона є, то наш світ був би добрішим.