Спілкувалися про стосунки влади та опозиції та політичну культуру загалом з доктором філософських наук Євгеном Бистрицьким.
6 жовтня Верховна Рада проголосувала за законопроект, який продовжує особливий статус Донбасу. Окрім того, ВР у першому читанні підтримала закон №7163 Порошенка «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях у першому читанні».
Голосувалися закони щодо Донбасу з блокуванням трибуни та із запаленою шашкою в сесійній залі парламенту.
«У принципі, це не погано, що парламент перетворився на поле бою. Бою, бажано ж, словесного, хоча вони намагалися навіть штовхати один одного і не давати голосувати. Парламент, як недавно висловився Макрон, — це майданчик громадянської війни політичними засобами. Це дуже вдалий образ. Дуже непогано, що є політичні сили, які висловлюють зараз різні позиції, навіть протилежні. Але коли йдеться про необхідність зберегти перспективу соборності України (маю на увазі збереження всіх територій, які ми отримали в 1991 році, та проникнення національної громадянської і політичної культури на всі ці території), то цю перспективу треба зберігати. Крім того, треба мінімізувати конфлікт, який є на східному кордоні.
На мій погляд, треба було всім зібратися і голосувати за ці закони, якими б недолугим вони не були. Перш за все, маю на увазі закон про особливий статус окупованих територій — Донецької і Луганської областей», — говорить Євген Бистрицький.
У першу чергу, для зміни політичної культури в Україні потрібен новий закон про вибори, що мають відбуватися за відкритими партійними списками, зауважив Євген Бистрицький:
«Зараз викарбувався термін «ідеологічні партії». Йдеться не стільки про ідеологію, скільки про програмні партії, які уявляють свою місію, завдання, цілі в Україні. Які готові обговорювати це з населенням, пропонувати населенню, і воно буде їх вибирати. Щоб це було, треба міняти закон про вибори. Це питання вже назріло. Вибори мусять бути на основі відкритих партійних списків. І завдяки цьому ті, хто обиратиметься населенням, вимушені будуть пропонувати якісь програми, це вже буде додавати демократичності для партійного будівництва».