У Карпатах це традиційний спосіб, який використовують лісі і зараз. За словами директора Ясінянського держлісгоспу Василя Теличука, цей спосіб трелювання деревини використовується у лісі до наших часів, оскільки належить до природозберігаючих технологій і є альтернативою повітряно-трелювальним установкам, вартість яких досягає двох мільйонів гривень.
Разом з тим кінська сила досі виручає там, де часом і трактору не проїхати - гірський рельєф сприяє застосуванню кінної тяги. За розрахунками економістів, в цих умовах кінь гідно конкурує з механізованими трелювальними технологіями.До того ж громадськість Закарпаття вкрай негативно ставиться до використання механічного транспорту, особливо при рубках догляду, заготівлі лісу біля потічків та річок, недалеко від населених пунктів. І працівники лісових господарств дотримуються поставлених вимог.
До слова, в столиці лісової сертифікації FSC Люксембурзі левова частка лісозаготівельних робіт виконується з використанням коней. Це одна з найзаможніших країн Європи, де на кожного жителя припадає близько 40 тисяч євро ВВП, а мінімальна заробітна плата становить 1200 євро. Виходить, що часом використання коня економічно вигідно, а часом екологічна доцільність переважує прагнення до швидкого прибутку.
Це підтверджують і ті керманичі лісової галузі, в господарствах яких ще збереглися робочі коні. - Використовуємо коней для трелювання, - розповідає директор Ясінянського держлісгоспу Василь Теличук, - при лісомисливгоспі є 10 пар коней, які закріплені за 6 лісозаготівельними бригадами.
Окрім того, з восьми лісництв, які входять до складу ДП «Брустурянське ЛМГ», у чотирьох також активно використовуються кінські сили. Тиха хода і легкий запах кінського поту, замість лякаючого реву двигунів лісових машин і чада вихлопних газів, працюють у гармонії з природою. Окрім того трелювання кіньми - це джерело екологічно чистої енергії, яке ще й самовідновлюється і споживає екологічно чисте пальне, яке виросло на нашій рідній землі, а не переробки нафти.