Це був єдиний хоровий колектив серед симфонічних і камерних оркестрів із Іспанії, Мексики, Канади, Естонії, Росії, Китаю. Що викликало особливу увагу і, звичайно, відповідальність у спільному виконанні творів, із якими хор впорався бездоганно.
Виступали в кількох містах – у переповнених старовинних церквах XI – XIII ст. і концертних залах, де панувала атмосфера вишуканості та справжнього свята високої музики. Й усюди разом із прапором Євросоюзу гордо майорів український стяг. Сольні концерту хору складалися з двох відділів, де звучала музика українських композиторів-класиків А. Веделя, М. Леонтовича, О. Кошиця, західноєвропейських Й. С. Баха, О. Лассо, Ш. Гуно, Д. Зеліолі, а також обробки український народних пісень, пісні січових стрільців М. Гайворонського і твори В. Волонтира.
Незабутні враження залишилися від спільних репетицій і виступів у гала-концертах відкриття й закриття фесту в конгрес-центрі м. Жонзак і спеціально підготовленому амфітеатрі на площі м. Понс, де в урочистій атмосфері з яскравими феєрверками завершилося свято музики.
Для багатьох французів приморського краю Шарент-Марітім, що на самому кінці Європи, мукачівський колектив відкривав Україну з її неперевершеними пісенними традиціями й хоровою культурою.
У вільний час закарпатці відвідали аквапарк і озеро у Жонзаку, мали екскурсію на завод з виготовлення коньяку і піно «Bertrand», здійснили подорож до міста Ла Рошелл, столиці департаменту Шарент-Марітім, до берега Атлантичного океану, де споглядали відомий Форт Буаяр. А дорогою додому зупинилися в Парижі. Це була незабутня прогулянка до Ейфелевої вежі, по Єлисейських полях, до оперного театру, Лувру, набережною Сени, Собору Паризької Богоматері. Фізичну втому знімав спів: звучала «Привітальна» В. Волонтира, «Щедрик» М. Леонтовича, «Глоріа» Дж. Верді, гімну фестивалю, які французи зустрічали зацікавленими поглядами і щирими оплесками. Цікавою була й екскурсія в Регензбург у Німеччині, в м. Брук, де громада гостинно прийняла мукачівців.
Христина ВОЛОНТИР, газета
"Новини Закарпаття"