Сам факт проведення з’їзду здійснив величезний морально-психологічний, політичний злам у суспільстві. По монополії КПУ-КПРС як єдиної «керуючої та спрямовуючої сили» було завдано нищівного удару: «здригнувся увесь багатомільйонний організм КПУ – бойового загону КПРС, відчуваючи серйозну загрозу своєму абсолютизму».

У Народні фронти об’єднувався широкий загал людей, груп, товариств і організацій із часто різними, у. т. ч. – політичними уподобаннями (від ліберальних комуністів, космополітів до націоналістів). Єднальним чинником було розуміння — повалити таку потужну «машину», як тоталітарна «імперія зла» можна лише гуртом. Про це, чітко сказав, відкриваючи з’їзд, О. Гончар: «Ми – різні люди, ми не одинакові, але мета наша спільна побудова правової держави…». У цьому була сила організацій народнофронтівського типу, бо єднались мільйони, але, водночас, у цьому була і їх недовговічність, адже після виконання своїх місій, вони приречені на розпад. Адже вони були аморфними щодо членства, недостатньо структурованими та дисциплінованими. Можна, навіть, сказати, що це були не стільки організації, а порив, рух народу. Українська назва «фронту» — Народний Рух — була, гадаю, дуже влучною, за передачею характеристики, назвою нашої організації.

Наслідком діяльності НРУ у 1989 – 1991 роках стали крах тоталітаризму та проголошення незалежності України.

Нажаль НРУ, із-за об’єктивних причин не зміг прийти до влади та виконати до кінця свою другу історичну місію – провести необхідні демократичні перетворення. Особливого удару по ньому завдало вбивство лідера НРУ В. Чорновола, котрий намагався трансформувати НРУ у національно-демократичну, право-центристську партію, що йому, практично вдалося, і що найімовірніше і стало причиною його загибелі.

Все це викликала негативні наслідки у подальшому розвитку Української держави. Однак першу місію – здобуття Незалежності для нашої Вітчизни Рух виконав! Тож пам’ятаймо це, і бережімо Україну та її свободу.

Вагомий внесок у здобуття незалежності здійснила і Закарпатська крайова організація НРУ. Вона відіграла винятково важливу роль у проходження в краї процесів демократизації, відродженні історичної пам’яті народу, культури і традицій, духовності, легалізації Греко-католицької церкви, проведенні реформ, недопущенні будівництва Пістрялівської РЛС, боротьбі із «політрусинством», сепаратизмом та іншими антидержавними течіями. Сотні, тисячі членів та прихильників Руху області працювали на це самовіддано і жертовно.

Вітаю Вас, дорогі друзі, ветерани НРУ із тридцятиріччям створення організації. Бажаю міцного здоров’я, благополуччя, не втрачати громадської активності та завзяття, а головне, щоб ми, наші діти і онуки мали таку Україну, про яку мріяли, за яку завжди боролися українські патріоти, зокрема ті, котрих це об’єднало для боротьби тридцять років тому у Народний Рух України.