Як відомо, до 21 лютого всі області мають подати до Кабінету Міністрів України доопрацьовані проєкти перспективних планів, що відповідатимуть новій Методиці формування спроможних територіальних громад, прийнятій постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 34. Активну експертну участь у формуванні перспективного плану області брали представники Закарпатського РВ Асоціації міст України. Як розповідає виконавчий директор і консультант з правових питань Олег Лукша, 11 лютого 2020 року відбулись Загальні збори Закарпастького РВ АМУ, присвячені представленню позиції і пропозицій місцевих рад - членів АМУ щодо перспективного плану Закарпатської області. За результатами обговорень внесені пропозиції були спрямовані ОДА та Виконавчій дирекції АМУ для врахування при остаточному схваленні перспективного плану.
Впродовж останнього місяця в Закарпатській ОДА було проведено низку консультацій за участі членів міжвідомчої робочої групи, на яких було ретельно опрацьовано всі рекомендації, включені до протоколу попередньої консультації у Мінрегіоні, розглянуті нові звернення представників громад Закарпаття, а також обговорювались результати попередньої оцінки спроможності територіальних громад відповідно до нової Методики, здійсненої консультантом з бюджетних питань Закарпатського РВ АМУ Юлією Траньович. У підсумку останнім проєктом перспективного плану Закарпатської області, сформованим Закарпатською ОДА, передбачено уже понад 60 ОТГ. Зокрема, розглядаються проєкти об’єднаних громад з центрами у селах В. Береги, В. Коропець, В. Бийгань, та Н. Селище, частина з яких уже мають сформовані ОТГ та отримали позитивний висновок ОДА.
Консультант з бюджетних питань Юлія Траньович розповідає, що новою Методикою формування спроможних територіальних громад передбачено, що після визначення потенційних адміністративних центрів ОТГ та переліку територіальних громад, що входять до їх складу, має проводитись оцінка рівня спроможності таких громад. Критеріями оцінки рівня спроможності є чисельність населення, чисельність учнів, площа території, індекс податкоспроможності, частка місцевих податків та зборів у доходах бюджету відповідних проєктних ОТГ. За результатами цих 5 критеріїв присвоюється низький, середній або високий рівень спроможності.
При цьому кількість ОТГ з низьким рівнем спроможності в регіоні не може перевищувати 10 %. У підсумку проведених розрахунків серед проєктованих ОТГ Закарпатської області 53 громади мають середній рівень спроможності, а 11 громад – високий рівень. До громад з високим рівнем спроможності увійшли проектні Батівська, Богданська, Великобичківська, Зарічанська, Міжгірська, Мукачівська, Перечинська, Полянська, Тур’є-Реметівська, Ужгородська та Ясінянська ОТГ. Громад з низьким рівнем спроможності немає. Представлений ОДА остаточний варіант Перспективного плану після його опрацювання в Мінрегіоні та інших міністерствах, буде розглянуто на засіданні Уряду. Як коментує консультант з юридичних питань і виконавчий директор Закарпатського РВ АМУ Олег Лукша : «Закарпатська область загалом сильно відрізняється від інших регіонів щодо проєкту Перспективного плану. По-перше, у нас зовсім немає ОТГ з низьким рівнем спроможності. По-друге, існує сильна територіальна диспропорція щодо характеристик площі територій ОТГ на низинних і гірських частинах області. Так на 20 % низинних територій розташовано 44 проектних ОТГ, із середньою площею 150 км2 , тоді як на 80% гірських і передгірських територій області – всього близько 20 ОТГ, але із значенням середньої площі близько 305 км2 . По-третє, є ціла низка інших, специфічних лише для Закарпаття чинників як-то компактне проживання національних меншин. руслово-долинне розташування поселень, значні прикордонні території тощо».