Про це ми дізналися минулого понеділка від теперішнього начальника райавтодора Козара Віталія Петровича. Віталій Петрович повідомив, що Виноградівський райавтодор приєднають до Іршавського райавтодору, а на базі Виноградівського райавтодору буде утворено ДРП – дорожній ремонтний пункт.
Така реорганізація торкнеться як багатьох державних автодорів області, так і по всій Україні – додав начальник. На запитання чому Виноградівський райавтодор приєднується до Іршавського, а не навпаки, сказав, що все вирішує Київ, який 25 вересня видав відповідний наказ, до того ж у іршавського підприємства є АБЗ – асфальтобетонний завод, а у виноградівського нема. Є АБЗ у Агрошляхбуду – недержавного дорожнього підприємства, присутність в районі якого теж стало одним із аргументів (два авторемонтних в одному районі) переведення підприємства в Іршаву і створення Виноградівського ДРП.
Віталій Петрович також повідомив про те, що зараз на підприємстві працює 37 працівників, а працюватиме тільки 25. «Всіх інших Іршава скоротить, але техніка і об’єми робот залишаться за нами» – інформував начальник.
На наше запитання, чи доцільно зараз із району забирати підприємство, коли стільки проблем з дорогами і в перспективі їх все-рівно прийдеться будувати і ремонтувати, начальник відповів, що теж не дуже розуміє логіку київського керівництва. Однак повідомив, що колеги розповідають, що і в самому Києві велика кількість дорожньо-ремонтних підприємств скорочується. «Та і влада наша не дуже твориться нами. Може в Іршаві більш серйозно віднеслися, от і результат за ними». У зв’язку з подіями у райавтодорі нам пригадався час, коли закрився Виноградівський цегельний завод. Сталося це якраз між двома повенями 1998 і 2001 рр., коли район особливо потребував будматеріалів. Тепер там виріс мікрорайон із індивідуальної забудови, хоч у свій час планувався оптовий ринок. Яка доля тепер чекає Виноградівського ДРП? А може його продати, як Доркомплект?
Володимир Мочарник