До Всесвітнього дня боротьби з алергією «Закарпатка» вирішила дізнатися, як можна протистояти «хворобі цивілізації».
ВООЗ попереджає: років через 15 у нас кожен другий буде алергіком
Лікар-імунолог, алерголог ЗОКЛ імені А. Новака Богдана Булеза констатує: алергічна патологія наразі стрімко зростає. Не дарма її називають хворобою цивілізації – вона напряму залежить від того, чим ми харчуємося, дихаємо, який спосіб життя ведемо. Причому прогнози ВООЗ невтішні: в найближчі 15 років кожна друга людина буде алергіком.
«За статистикою, найпоширенішим захворюванням у цій категорії є алергічний риніт – його мають 6 – 10% закарпатців. 5 – 7 відсотків у структурі алергій – за бронхіальною астмою, 8 – 10% – за кропив’янкою. Зараз активізувалася медикаментозна алергія (3%), атопічні дерматити (3 – 5%). До важких форм належать ангіоневротичні набряки й шокові стани, на які припадає 2-3%. Загалом в області на обліку наразі 17779 чоловік із виявленими алергологічними патологіями. Але це не відображає реальної картини, адже багато людей просто не розуміють, що вони алергіки, дехто займається самолікуванням, а з полінозами й астмою лікуються, в основному, в лорів та пульмонологів», – розповідає Богдана Ярославівна.
Стосовно медикаментозної алергії, то її поширення почасти зумовлене тенденцією виписувати багато препаратів: там, де можна обійтися двома-трьома, у нас люблять призначати 7 – 10, і реакція на них може бути дуже бурхливою – від кропив’янок до анафілактичного шоку. Відповідна роз’яснювальна робота, звісно, ведеться, але, на жаль, є зацікавленість окремих лікарів у цьому.
Глобальне потепління змістило основні алергологічні піки
Взагалі-то найпоширеніші в структурі «хвороби цивілізації» алергічні риніти й полінози починаються з середини чи кінця березня – коли одна по одній розквітають рослини. Але, за словами Богдани Булези, в зв’язку з глобальним потеплінням сезонність основних алергологічних піків трохи змінилася – цвітіння, як-от цього року, починається вже з перших чисел березня. А найбільше загострення спостерігається з середини липня до кінця вересня «завдячуючи» амброзії. На жаль, її в нас не винищують, як це робиться в Європі. Навіть в Ужгороді вся територія вздовж злітної смуги аеропорту, частина вул. Закарпатської з року в рік заростає амброзією.
Слід зауважити, що алергічний риніт буває не тільки сезонним (це поліноз – алергія на пилок рослин), а й цілорічним. У такому разі «провокаторами» найчастіше виступають звичайний пил у наших помешканнях та кліщі в ньому, таргани, тварини. І більшість пацієнтів чутливі як до пилкових, так і до «домашніх» алергенів.
«Додам іще: в тих, хто має алергічний риніт, зазвичай є безліч перехресних алергічних реакцій, тому вони чутливі й до харчових подразників. Наприклад, якщо є алергія на пилок берези, слід очікувати її й на пасльонові, диню. У такому випадку важче визначити основний алерген для лікування», – каже фахівець.
На запитання, чому все-таки в нашому екологічно чистому регіоні зростає кількість алергій, вона відповіла: забрудненість атмосфери на Закарпатті таки присутня, плюс даються взнаки зміни клімату – зими практично нема, й замість холодного різкого повітря, яке оздоровлює, маємо вологе й тепле, що сприяє розмноженню грибків та бактерій. А це, в свою чергу, сприяє сильнішій алергізації організму. Ну, і характер харчування та умови проживання, звісно, теж впливають.
Ідеальна чистота – для дітей …погано
«А чи можна якось мінімізувати ризик захворіти на алергію?» – цікавимося в Богдани Булези. Вона відповіла: «У принципі, так, але профілактику треба починати … з утроби матері. Генетична схильність до алергічних реакцій однозначно присутня: якщо обоє батьків мають якусь алергічну патологію, то дитині вона забезпечена на 70%, якщо ж один – на 50. Але основи здоров’я закладаються не тільки хромосомами, а й умовами перебігу вагітності. Має значення, що їсть майбутня мама, чи курить, чи лікується якимись препаратами. Коли дитина вже народилася, важать створені для неї умови проживання, харчування. Щодо останнього, ідеальний варіант – грудне вигодовування хоча б до року. А от стосовно першого – мало не стерильність довкола немовляти вже не в пошані. Вчені дійшли висновку, що діти, які проживали не в ідеальній чистоті, стають більш адаптованими й менше страждають алергіями порівняно з тими, котрих мами оберігають від усього. Тож контакти з котами, собаками й природою загалом – не такі вже й страшні, вони допомагають формувати адекватну імунну відповідь на подразнення».
А от у дорослому віці Богдана Ярославівна радить стежити за своїм харчуванням: продукти вибирайте без консервантів, натуральні, бажано вирощені в нашій області. Бо зараз і так використовують дуже багато хімії для боротьби з шкідниками, а те, що везуть здалеку, для збереження товарного вигляду додатково обробляють якимись препаратами. Чимало хімії ми використовуємо і в побуті, що часто призводить до проблем із дихальною системою, аж до бронхіальної астми; порошки з фосфатами викликають алергічні дерматити та кропив’янку тощо. Отже, треба проводити вологе прибирання, так би мовити, на натуральній основі, використовуючи як допоміжні засоби соду й оцет. До всього цього слід по можливості відмовитися від шкідливих звичок і давати собі адекватне фізичне навантаження, щоб тримати імунну систему в тонусі.
Після 3 – 5 років лікування алергії можна досягти тривалої ремісії
І все-таки повністю уникнути алергізуючих факторів ми не можемо, і хворіє на алергію все більше людей. Вилікувати їх раз і назавжди нереально, але за правильного підходу досягти тривалої ремісії – так.
«У першу чергу для цього слід визначити, на що ви реагуєте. В цьому допоможуть специфічні підшкірні проби або тестування по крові. Якщо у вас алергія побутова – можна будь-коли взятися за специфічну імунотерапію: мікродози «ваших» алергенів привчають імунну систему до подразнення, й поступово вона менше реагує на нього, а років через 3 – 5 взагалі практично перестає реагувати. А от при полінозах за місяць до небезпечного для вас цвітіння слід звернутися до лікаря, щоб заздалегідь почати профілактичне лікування. До специфічної імунотерапії можна звернутися вже в безпечний для вас період», – пояснює Богдана Ярославівна.
Вона категорично застерігає від самолікування: це призведе тільки до погіршення стану, адже та ж кропив’янка – прояв якихось внутрішніх проблем із печінкою, жовчним міхуром тощо. Неконтрольований прийом препаратів лише «піділлє оливи в вогонь». Аналогічно самотужки ліковані риніти переходять у хронічні, приєднується бактеріальна інфекція, й симптоми зняти набагато важче. Не варто також постійно приймати колись призначені вам пігулки – іноді трапляється звикання до них. Утім, фахівці помітили ще й таку дивну картину: препарат, куплений у нас, може не допомагати, а такий самий із Європи виявляється дуже навіть ефективним...
До речі, відрізнити алергічний риніт від звичайного можна за тим, що при першому слизисті виділення з носа не знімають судинозвужуючі краплі. Можливе навіть підняття температури до 37,6 градуса. Влітку «провокаторами» слугують і кондиціонери – вони загрожують розвитком грибків, тому важливо чистити фільтри навіть частіше, ніж рекомендовані «раз на півроку».
Антибіотики в тваринництві – людям на шкоду
Розповіла Богдана Булеза й про нові тенденції в плані харчової алергії. Виявляється, тепер до лікарів стали звертатися люди з реакцією на куряче м’ясо, яке завжди вважалося дієтичним, рідше – на свинину. Це пояснюється тим, що при вирощуванні тварин частенько використовують антибіотики. Або інший приклад: якщо цитрусові є класично «алергонебезпечними», то за бананами раніше такого не спостерігалося. Тепер уже так. Напевно, це пов’язано з тим, що для тривалого транспортування ці фрукти чимось обробляють. Є скарги також на сухофрукти, хоча вони дозволяються при харчуванні алергіків. Із яйцями так само: одна партія викликає алергічні реакції, інша – ні.
«Отже, треба дуже обережно ставитися до того, що ми їмо, вимочувати овочі-фрукти півгодини – годину. Я мала пацієнтку, котра не вживала абсолютно нічого забороненого, і якось їй дуже захотілося зеленої цибулі. Спеціально купила її в бабки на базарі, мовляв, це натурпродукт. З’їла кілька пір’їн – і отримала потужну алергічну реакцію. Причому загальний аналіз сечі показав дуже високий рівень нітратів. Добре тим, хто має можливість вживати власноруч вирощену екологічно чисту продукцію. Але ж не у всіх так виходить. Не дарма на Заході органічна продукція така популярна, хоча й набагато дорожча», – підсумовує Богдана Ярославівна.
Отже, хоч алергія і належить до хронічних захворювань, контролювати її все-таки можна. Правда, нелегко – далеко не на всі чинники ми можемо впливати. Та як би там не було, головне – не пускати недугу на самоплив і не займатися самолікуванням. Бо наслідки можуть бути дуже тяжкими.