Зарплатня була на той час доволі високою – 30 тисяч російських рублів (понад тисячу доларів США). В коло обов’язків входив нагляд за котеджем, догляд трьох бійцівських собак, прибирання території, щосуботи належно підготувати сауну й насмажити шашликів, а ще помити мікроавтобус та два легковики.

Правда, кожні три місяці він змушений був перетинати російсько-український кордон, щоб не порушувати міграційне законодавство. У сусідній державі мукачівець почував себе доволі впевнено, тому, коли звільнилося місце садівника, він запропонував господареві взяти на цю посаду свого тестя.Так тривало до минулого року. А з літа в Росії почалася неймовірна інфляція, рубль став катастрофічно падати, і перед Новим роком зарплата заробітчанина скоротилася рівно наполовину. Тепер уже 30 тисяч рублів — навіть менше ніж 500 доларів. «Продукти харчування страшенно здорожчали, — розповідає пан Михайло, — і щоб прогодуватися місяць, потрібно, як мінімум, 200 «зелених». Крім того, наш хазяїн зажадав, щоб ми, тобто прислуга, яка мешкає в окремому будиночку, платили комунальні послуги самі, а вони в Росії теж чималі. Якщо ще врахувати, що квиток на потяг також різко здорожчав, то із місячної зарплати залишаються, мовити б, ріжки та ніжки».

Але остаточно прийняти рішення повертатися додому закарпатця змусило введення нових правил перебування мігрантів з країн СНД, які діють із 1 січня поточного року. Згідно з ними, гастарбайтери повинні отримувати платні патенти для роботи у фізичних та юридичних осіб. Єдине, що ще позитивного залишилося для українців, – перетин кордону за внутрішніми паспортами. Відразу після новорічних свят мукачівець пішов оформляти той патент. Однак, коли довідався про перелік необхідних документів, взявся за голову. Виявляється, крім сплати 1568 рублів, він ще має подати поліс добровільного медичного страхування на весь строк дії того патенту (від 1 до 12 місяців), довідки з психо-неврологічного та наркологічного диспансерів, а також довідку про перевірку на наявність ВІЛ-інфекції, сертифікати про проходження іспитів на знання російської мови, історії та законодавства Росії, а також російський ідентифікаційний код платника податку. Якби зар­платня в тисячу доларів на місяць досі зберігалася, то, звісно ж, усі ті папери оформляв би, а так залишатися зараз там не було жодного сенсу. Не поїде вже туди й тесть, який мав приступити до роботи 1 березня. Тепер вони подають документи для отримання закордонних паспортів й мають намір їхати працювати у Польщу.

Мукачівці не єдині, хто нині повертається з російських заробітків й переорієнтовується на європейські ринки праці. Нещодавно, до прикладу, спілкувався із жителями Страбичова Мукачівського району. Тамтешні чоловіки також тривалий час працювали у заміських котеджах нових росіян. Більшість із них уже повернулася, решта у найближчий час також виїде з Підмосков’я. Залишаються працювати там тільки ті, у кого зарплатня в доларах, вони майже не втрачають, потерпаючи від інфляції та дорожнечі.

А тим часом, за даними Світового банку, кількість українських легальних і нелегальних мігрантів у країнах ЄС становить понад один мільйон осіб. Найпривабливішою залишається все та ж Польща, де працює 14,3% наших заробітчан, Італія (13,2%) та Чеська Республіка (12,9%). Дещо менше громадян України трудиться в Іспанії (4,5%), Німеччині (2,4%), Угорщині (1,9%), Португалії (1,8%).