Загалом ця сфера давно напрошується на реформи. У більшості випадків комунальні підприємства досі залишаються монополістами, які ставлять ціни за послуги, виходячи з якихось своїх «розрахунків», а не ринкових вимог. У нормальних ринкових умовах люди, звичайно, звертаються до конкурентів. Але не у випадку з монополістом. Саме тому ВЖКГ може відмовити нелояльному споживачеві і цинічно запропонувати: «Нічим допомогти не можемо». В результаті бажаючі почистити відстійну яму можуть залишитися, вибачте, у г…Поки існує така система, коли незрозуміло хто, скільки й за що платить, комунальна реформа залишатиметься на папері.ПРОТИСТОЯННЯ, В ЯКОМУ «ДРУЖБА» НЕ ПЕРЕМОГЛА 

Інша справа, коли з’яв­ля­ються перші паростки розподілу нормальної відповідальності. Як, наприклад, при створенні ОСББ, а конкретно об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Дружба» у Виноградові. Саме коли йдеться про це товариство, ні комунальники, ні чиновники міської ради ніяк не могли згадати, передавалася чи ні йому на баланс дворова (чи квартальна) мережа інженерних споруд. Принаймні так можна було зрозуміти з відповіді керівництва ВЖКГ, коли мова зайшла про стосунки з об’єднанням будинків, що на розі вулиць Станційна і Миру.Трохи історії. У 1999 році колишній керівник ВЖКГ (нині покійний Євген Юпін) створив об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, розташованих на розі вулиць Станційна і Миру. Квартплату мешканці почали віддавати не комунальникам, а виконавчій структурі ОСББ, отримуючи за це послуги, які є в переліку. 

Все інше — плата за водовідведення й каналізацію, електрику тощо — регулювалося договором із відповідними установами. Аж тут, через 15 років, тобто восени 2014-го, комунальники заявили, що, оскільки будинок знаходиться не на їх балансі, обслуговування дворових мереж мають проводити мешканці власними силами або ж платити комунальникам додатково. Геніально – якщо ти не на балансі ВЖКГ, то мусиш платити більше. Спроби з’ясувати, яким чином з балансу ВЖКГ «зникла» частина комунального майна, поки що успіху не принесли. Керівник Михайло Білинець відповів просто — мовляв, передача відбувалася ще до його приходу на підприємство і як передавалася, він не знає і знати не може. 

Принаймні так випливало з нашої розмови. У міськраді запевняють, що передача майна «мала би бути», але це було давно…Трохи дивує така амнезія, коли йдеться про значну частку комунального майна. Зате більш поінформованим виявився берегівець, керівник тамтешнього ОСББ Олексій Калакутський, який чимало воював за створення об’єднання у своєму місті, вивчав для цього досвід виноградівців.— Хай не вигадують, є чіткі документи про те, що на баланс ОСББ передано внутрібудинкові комунікації, які закінчуються відразу по периметру будівлі, а все інше залишилося у комунальників. 

Є й відповідне рішення виноградівської міськради, де все це чітко записано, — коротко пояснив пан Олексій. Більше обіцяв розповісти, повернувшись із Києва, де працює над проектом реформування житлового господарства.Не забув деталей і керівник ВЖКГ Тіберій Фабриков, який був директором ВЖКГ на момент створення ОСББ «Дружба». Мешканцям передано виключно комунікації, що знаходяться в межах будинку. Все, що за межами фундаменту, – міська мережа. Вірогідно, комунальники й самі це знають.Показовий приклад. Комунальники почистили за окрему плату колодязі на подвір’ї, де розташоване ОСББ. Коли ж директор об’єднання попросила підтверджуючий документ – акт виконаних робіт, то у ВЖКГ нібито «образилися» і миттю повернули гроші через банк. Чи тому, що справді не склалися стосунки, чи тому, що грамотний юрист підказав, що за отримані незаконно гроші «світить» кримінальна відповідальність. Відтоді ВЖКГ просто відмовляється викачувати колодязі.

Доля іншого виноградівського будинку, який від самого початку виявився «нічиїм», теж повчальна. 40-квартирний корпус за адресою вул. Миру, 35, будувався силами Виноградівського промкомбінату. Але його так і не було завершено на сто відсотків. Кожен із мешканців добудовував своє помешкання у ньому власноруч. Хтось ставив паркет, хтось у міру фінансових можливостей застеляв цементну підлогу лінолеумом, під’єднували унітази та ванни, укладав договори з енергетиками-тепловиками-комунальниками-газовиками, а от на баланс ВЖКГ житло так і не передали. Мешканці самі впорядкували подвір’я, засадили деревами, поставили лавиці (сьогодні тут розкішний скверик, де відпочивають молоді мами з немовлятами, граються численні ватаги дітей). У підсумку будинок є одним з найбільш облаштованих у місті. Коли почалися проблеми з внутрібудинковими комунікаціями, жильці за свій рахунок замінили стояки водопроводів, майже одночасно перейшли на автономне опалення, відремонтували під’їзди, поставили добротні вхідні двері. Замінили труби від міського водорозподільника до всіх стояків. До речі, через оновлений водопровід нині надходить вода і до численних комерційних магазинів та комунальних установ, які не вклали ні копійки в заміну труби.