28 квітня відбулося робоче засідання координаторів проекту «Сприяння трикутнику знань в Білорусі, Україні і Молдові — FKTBUM», період виконання якого – з 2013 до 2016 року.
Професор кафедри економіки підприємства Світлана Слава розповіла про умови виконання проекту: «У нас є два інноваційні проекти, які націлені на те, аби поліпшити передачу знань з університету у зовнішнє середовище. У лютому цього року ми тільки закінчили один проект – «Інноваційні лабораторії INNOLAB», який був більше спрямований на економічну освіту, і тепер – «Трикутник знань», який діє на національному рівні та готуються початкові пропозиції про необхідні зміни у законодавство. Досліджується, що на рівні уряду можна зробити, аби цей «Трикутник знань» почав діяти. Дуже багато залежатиме від взаємодії, і чим більше контактів між бізнесом, університетом і владою, тим більша ймовірність того, що проект справді буде втілений у життя. Найголовніше – це встановлення довіри між освітою, бізнесом і владою».
Важливим критерієм якості сучасного трикутника знань є здатність навчального закладу бути зв’язною ланкою між освітньою інституцією з її програмами та проектами, з одного боку, та суспільством, з іншого, ефективно сприяти поширенню нового знання в суспільстві, суспільному розумінню вартості цього знання та можливостей його застосування, слугувати ареною заходів, які виконують ці завдання. Цей чи не найважливіший критерій, на жаль, досі ігнорується поширеними в Україні практиками забезпечення та оцінки якості в трикутнику знань.
«Однак перші кроки вже зроблені – за період існування проекту сама концепція трикутника знань, його ідея і необхідність взаємодії освіти, інновацій та бізнесу почута і сприймається вже зовсім по-іншому. Це надзвичайно важливо, адже всі розуміють, що саме таким має бути формат роботи в сучасних умовах», – відзначила доцент кафедри фінансів і банківської справи, директор Центру кар’єри УжНУ Тетяна Бутурлакіна.
«У зв’язку з тим, що зникли підприємства і відповідно з ними зникли міста, де можна впроваджувати інноваційні технології, роль проекту дуже велика. Адже насамперед постраждали університети, оскільки вони не були готові до впровадження розробок. Ще 6 років тому був розроблений закон «Про наукові парки», завдання яких –упровадження наукових розробок у виробництво. Тепер якщо і є підприємства, то вони потребують не наших розробок, а закордонних, зокрема наголошую на ситуації у нашій області. Робота ж нашого «Трикутника знань» – рекомендувати урядові ті нововведення, котрі б підняли інноваційну культуру, допомогли зреалізувати всі ті ідеї учасників проекту, котрі поки що за певних умов ми не можемо здійснити», – зауважив директор НДІ засобів аналітичної техніки, доцент кафедри прикладної фізики Йосип Головач.