Залізнична станція у Берегсасі рясніла прапорами та квітами. Поїзд зустрічали представники місцевої влади, священики та простий люд. Далі відбулася хода - по вулиці Сечені до центру міста, площі Ракоці. Для цього спеціально спорудили арку, також помпезно прикрашену.

Як зазначали свідки події, незважаючи на прохолодну та сиру погоду, тисячі людей прийшли привітати одну з головних святих реліквій Угорщини.

Правиця Іштвана Святого зберігалася у прозорій скрині. При чому під час руху потягу її розташовували на спеціальному механізмі, що зменшував вібрацію святині.

Загалом маршрут "Золотого потягу" (з 1938 по 1942 рік) проліг через 22 міста тодішньої території Угорщини. Серед них Естергом, Секешфехервар, Капошвар, Надьканіжа, Залаегерсег, Дьйор, Комаром, Сомбатхей, Шопрон, Веспрем, Кечкемет, Сентеш Бекешчаба Дебрецен, Дюла, Солнок, Егер, Мішкольц, Ніредьгаза, Кошице та інші.


У тому числі на території нинішнього Закарпаття - потяг зупинявся у Берегові, Мукачеві та Ужгороді. При чому реліквію обов'язково виносили з почестями у центр міста, де відбувалася молитва за Угорщину та її правителів.

Всюди, де проходив "Золотий потяг" люди чекали його годинами, а потім побожно вставали на коліна і молилися.

На думку дослідниці Кім Лейн Шеппелі, головною метою "Золотого потягу" було об'єднання угорців навколо ідеї "Великої Угорщини", яку зруйнувала Тріанону.

Тріанонський договір — мирний договір, укладений 4 червня 1920 року між союзними державами Антанти у Першій світовій війні та Угорщиною. Остання погодилася на значні обмеження та втрату територій, у тому числі Закарпаття та усієї Словаччини на користь Чехословаччини. У 1920-30-их pp. угорські ревізіоністські кола домагалися скасування Тріанонського договіру і повернення втрачених земель до «Великої Угорщини».

Подолання наслідків Тріанона і сьогодні є головним бойовим кличем угорських правих. А у 1920-1930-х роках болісне переживання наслідків Тріанона змусило багатьох угорців підтримати адмірала Міклоша Хорті, що залишався з 1920 по 1944 рік регентом Угорщини. Щоб правити від імені Корони Іштвана Святого, Хорті фактично оголосив себе регентом, незважаючи на те що в державі не було короля.

Угорщину оголосили королівством ... без короля. І приймаючи присягу, Хорті поклав руку на Корону, поклявшись зберігати угорську конституцію.

У 1930-х роках угорські суди були зобов'язані укладати всі вироки словами «ім'ям Святої корони». А у 1938 році, коли реорганізована «Партія схрещених стріл» (угорські нацисти під керівництвом Ференца Салаші) вперше отримала місця в парламенті, був оголошений пам'ятним роком Святого Іштвана.

Саме тоді й вирішили відправити по всій країні так званий "Золотий потяг", в якому в подорож відправили іншу національну реліквію - правицю св. Стефана (Іштвана).

Газети писали про тисячі людей, охочих поглянути на поїзд: «Куди б не прибував "Золотий потяг", працівники поспішали з полів, незважаючи на гарячу літню пору, і багато хто висловлював своє благоговіння тим, що вставав навколішки".

"Формула «земля Корони» стала емблемою вимог повернення історичної території Угорщини. А «народом Корони» стала називати людей, колись жили під владою Угорщини", - зазначає дослідниця.

За цей час з'явилося безліч книг про Святу корону, а найбільш полум'яні противники Тріанона говорили про «життєздатності і навіть можливе розширення Імперії святого Іштвана». Корона стала найбільш значущим символом цих домагань.

Однак ці сподівання так і не здійснилися. Бо насправді 24-річне регентство Міклоша Хорті так і не стало для країни часом розквіту. У 1920-1930 роках зовнішньополітичний курс Горті був спрямований на зближення з Італією та Німеччиною. 15 березня 1939 року за наказом Горті угорські війська окупували Карпатську Україну (теперішню Закарпатьску область).

Сам Хорті продовжував термін свого правління на невизначений час, маніпулюючи виборчими законами. Під його головуванням уряд приймав закони, що все більше обмежували права євреїв і розпалювали націоналістичні почуття заради скасування Тріанонського договору.

Перший антисемітський закон був прийнятий в Угорщині в 1920 році, на самому початку правління Хорті. Він встановлював квоту на вступ євреїв в угорські університети, у 1930-і були прийняті закони, що обмежують права євреїв на роботу. До 1941 року в Угорщині законодавчо заборонили шлюби між євреями і неєвреями, а країна вже стала частиною фашистської коаліції.

Чим це завершилося для Закарпаття ми добре знаємо з історії - з понад 100.000 закарпатських євреїв час Голокосту пережила лише десята частина. Лише з Берегова (Берегсасу) у вагонах для тварин у концтабір Аушвіц було відправлено на смерть близько десяти тисяч чоловіків, жінок та дітей...

А як склалася доля "Золотого потягу"? Його сліди після 1944 року втрачені. Хоча досі існує чимало легенд. Одні нібито його бачили десь у Баварії, інші на стоянці для ремонту потягів в Дунакеші. Однак досі знайти потяг так і не вдалося нікому.

Натомість Свята Корона після багатьох перепитій повернулася до Угорщини. А 20 січня у День святого Іштвана із базиліки виносять і раку з правицею першого угорського короля. У цей день Угорщина відзначає головне державне свято — День заснування Угорської держави. Святковим цей день оголосив Папа Римський Георгій VII після того, як 1083 року король Іштван І був зарахований до лику святих.