Водоспад Воєводин неподалік від села Жденієво — чудове місце для пікніку та фотозйомки. Ця природна атракція має не тільки туристичне, але й наукове значення.
Водоспади — природне диво. Можна годинами милуватись, як з крутих скель зривається стрімкий потік. Складно пояснити, чому водоспади викликають у людей щире захоплення. Чи не тому, що течія — одне з трьох явищ, на які можна дивитись нескінченно: як тече вода, як палає вогонь і як працює інша людина. Водоспад Воєводин — одна з туристичних атракцій, що їх приховують південні схили полонини Руни. Дістатись до водоспаду не надто легко, тому більшість туристів воліють прогулятись до іншого водограю —
Шипоту. І багато втрачають від того! Адже Воєводин вартує того, щоб дати собі клопіт дійти до нього зі Жденієво чи будь-якого іншого села, розташованого неподалік.
Щоб побачити Воєводин, треба прогулятись до орнітологічного заказника “Соколові Скелі”. Бурхливий водограй, який зривається з висоти 24 метрів, є частиною потоку з тією ж назвою: Воєводин. Потік бере свій початок на полонині Руні, тече глибокою ущелиною, а далі впадає в річку Шипіт. Колись водограй мав два рукави: лівий та правий, але сьогодні його вигляд змінився. Потік тече лише правим руслом, а ліве завалене гірським камінням.
Звідки походить назва водоспаду і потоку? Хоча вона звучить дещо войовничо, нічого спільного з війною та воєводами назва не має — вона утворена від словосполучення “вой (рев) води”, адже водограй грізно шумить, зриваючись з крутих скель.
Туристичний маршрутМожемо запропонувати цікавий маршрут для пішої прогулянки з села Жденієво до водоспаду. Якщо йти неквапом, прогулянка затягнеться годин на п’ять: спочатку треба дістатись села Збини, звідти піднятись на гору, а потім спуститись до водограю. Тобто вам доведеться подолати відстань у 13 км з невеликою різницею висот — приблизно 400 м. Це нескладно зробити і самостійним аматорам, які воліють гуляти горами наодинці, і родинам з дітьми. Дорога до водограю дуже мальовнича. Неподалік Воєводина можна побачити рідкісних птахів: беркута, сапсана, пугача чи стерв’ятника.
Інший варіант маршруту — від села Тур’я Поляна. У центрі селища треба звернути у бік потоку. До форельнику веде добра асфальтована дорога, якою легко пройде автівка — що вже казались про піших подорожніх? А от за форельником шлях змінюється: стежка стає крутою, вона звивається між гірських схилів гадюкою. Щоб не загубитись, треба рухатись вздовж потоку, а за орієнтир можна взяти садибу “Шипіт”. Від садиби треба повернути праворуч — там починається туристична стежка до Воєводину. Від місця, де потік впадає в Шипіт, доведеться подолати 4 км достатньо легкого підйому — і ви побачите каскади водограю.
Варто попередити: обабіч Воєводину розлягається чудова територія для відпочинку — ви можете тут перепочити, влаштувати пікнік. Але треба бути готовими до того, що у вас буде чимало конкурентів, які пришли посидіти на зелених галявинах, поїсти смачненького та хильнути по чарчині.
Невеличка порада: якщо хвилюєтесь, що можете заблукати, не діставшись водоспаду, використовуйте GPS — це найнадійніший спосіб не збитись з дороги. Карта, на якій позначені маршрути, вам може і не допомогти, адже гірські стежки тут постійно змінюються.
Guide.karpaty.ua