Вододільний хребет Карпат — природний кордон, що колись розділяв держави, а то й західну і східну Європу. Через перевал Руська Путь пролягає дорога древніша за Великий шовковий шлях чи річковий Шлях із варягів у греки. Дорога Руська Путь з’явилась вже за доби неоліту — тобто більше ніж за 4 тисячі років до нашої ери! Ступаючи на стежку, яке веде перевалом, ви ступаєте на дорогу, втоптану ногами тисячоліть.
Сьогодні перевал так само розташований на межі, але не на межі держав, а на межі областей: Львівської та Закарпатської. Також він розділяє села Буковець і Либохора — щоб потрапити з одного села до іншого, треба подолати перевал. Це місце приваблює чисельні групи карпатських туристів — перевалом йдуть маршрути до гори Пікуй, найвищої точки Львівської області. Висота перевалу — 1 217 м.
Сьогодні на перевалі можна побачити хрест з написом “Руська Путь” — він віддає належну шану не стільки самому перевалу, скільки дорозі, частиною якої той є. Торговий шлях “Руська Путь” починався на Балканському півострові, йшов через Дунай, підіймався Тисою — і від неї приводив до карпатського перевалу. З іншого його боку на подорожніх чекала Київська Русь, від якої торговий шлях і отримав свою назву.
{g}
З плином часу реалії змінились, але гірський перевал залишився незмінною пам’яткою тисячоліть. Київська Русь зникла під навалою Золотої Орди, але вистояло непереможене татарами Галицько-Волинське князівство. Князь Данило Галицький використовував перевал в якості безпечного шляху до угорських земель, і саме цією дорогою княжі війська рушили, щоб приєднати землі Закарпаття. Існує романтична легенда, ніби на горі Пікуй Лев Данилович дав присягу вірності та кохання своїй нареченій, дочці угорського короля, — і та присяга була скріплена написом на скелі.
Згодом через перевал прийшли мадяри, а за ними — угри. Саме тут угорські війська часто переходили на інший бік Карпат. Після Першої світової війни “Руська Путь” правив за кордон між Польщею та Чехословаччиною. Тоді ж Закарпаття перетворюється на Підкарпатську Русь чи Карпатську Україну — українську республіку у складі Чехословаччини. Але Угорщина анексує чехословацькі землі — і перевал “Руська Путь” стає кордоном між Польщею та Угорщиною, а згодом, коли гітлерівська Германія та Радянський Союз розділять між собою польські землі — межею між Радянським Союзом та Угорщиною.
Під час Другої світової війни тут проходила Лінія Арпада — оборонна лінія угорського війська, яке стримувало наступ Червоної Армії. 4-й Український фронт був змушений захопити перевал, щоб подолати Лінію. Військові штурмували цю ділянку 18 днів без допомоги артилерії, яку неможливо було підняти на стрімкі скелі. На честь цього штурму нині на перевалі встановлено залізний хрест.
Один з найпопулярніших туристичних маршрутів через перевал “Руська Путь” веде на гору Пікуй. Він розрахований на пішохідних туристів, яким буде нескладно подолати 33 км за дві доби. Подорожнім доведеться піднятись на 852 м. Маршрут пролягає через вершину Дрогобицький Камінь, а звідти — на “Руську Путь” і гору Пікуй. Від цієї вершини можна легко спуститись до Біласовиці або Жденієво — села розташовані по різні боки гори.
На Пікуй можна піднятись від Жденієво — звідти теж вже недалеко до перевалу. Проте підйом не буде легким, адже стежка йде круто вверх. Тому краще вирушити через перевал хребтом — це легкохідний маршрут, на якому не трапляється значних перепадів висот. Якщо починати поход з Ужоцького перевалу, у вас буде надійний орієнтир, щоб не заблукати: кам’яні стовпчики старого кордону. Протягом всього маршруту можна орієнтуватись на них — вони виведуть вас на найбільшу карпатську полонину і “Руську Путь”. Від перевалу треба дістатись Дрогобицького Каменю. Гору Пікуй добре видно завдяки її вершині у формі асиметричного конусу. Опинившись на вершині можна побачити села по обидва боки і обрати напрямок, в якому спускатись: чи до бойківського села Біласовиця, чи до більшого за розмірами Жденієво.
Guide.karpaty.ua