- 28 грудня 2014 року був прийнятий Закон України №71-УІІІ, який вніс зміни до Податкового кодексу, реформуючи українську податкову систему. З набуттям його чинності, до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків і зборів, зокрема, належить встановлення ставок місцевих податків та зборів, визначених Податковим кодексом. Зокрема, Закон передбачає, що місцеві ради обов’язково встановлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю) та вирішують питання щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та збору за місця паркування транспортних засобів, туристичного збору. Крім того, встановлюють у межах ставок, визначених ПКУ, акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
- Наскільки вільні місцеві ради у цьому рішенні?
- Для прикладу, візьмемо з податок на нерухоме майно. Ставки цього податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради, залежно від місця розташування та типів об’єктів нерухомості. Розмір ставки не може перевищувати 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року за 1 квадратний метр бази оподаткування…
- Як же скористалися цим шансом закарпатські органи місцевого самоврядування?
- Як правило, ми бачимо розміри ставок у рази менші за граничні: приміром – до десятих від цілого значення.
- Чим Ви поясните таку лояльність?
- Бачите, слід враховувати не тільки економічну вигоду, скажімо, для бюджету. Якщо встановити гранично великі показники, то люди просто не в змозі будуть платити. Тому, вочевидь, це завдання покладене на органи місцевого самоврядування, які бачать і знають, скільки реально податкової відповідальності можна покласти на ті чи інші «плечі». До слова, саме право місцевих рад – встановити пільги, передбачені законодавцем для сплати на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Ну, скажімо, для тих об’єктів, які перебувають у власності релігійних громад, тощо.
- Якою є основна складова поповнення місцевого бюджету на Закарпатті?

- Залежно від того, про який бюджет ми говоримо. Якщо мова іде про міста обласного підпорядкування та районні бюджети, то тут – податок з доходів фізичних осіб. Якщо про сільські – то плата за землю. Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, а для сільгоспугідь – не більше 1%. Окремі граничні розміри ставок встановлюються для: земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (не більше 12% їх нормативної грошової оцінки), земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено (не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області). 

Як бачите, законодавець встановлює межі «волі», визначаючи граничну верхню межу ставки і, в той же час, дає можливість органам місцевого самоврядування для аналізу та прогнозування.
- Для не індустріального, але підприємливого Закарпаття зажди важливим було оподаткування підприємництва…
- Так. Фіксовані ставки єдиного податку для платників І-ї та ІІ-ї груп встановлюються сільськими, селищними та міськими радами. Для І-ї групи – до 10% розміру мінімальної зарплати, для ІІ-ї – до 20%.

- Чи можемо ми назвати фізичні величини, які характеризують економічну доцільність нововведень?
- Те, про що ми можемо говорити конкретно, це надходження від акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Ставки, знову ж таки, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості у розмірі 5%. Це положення дало можливість залучити до місцевих бюджетів у І кварталі поточного року 50 мільйонів гривень. Додасться до акцизного податку також транспортний: його платниками є фізичні та юридичні особи, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм двигуна понад 3000 куб.см. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожний такий транспортний засіб. Їх у нас не багато, але вони є.
- Курс на децентралізацію передбачає створення спроможних територіальних громад. На Вашу думку, чи отримаємо ми очікуваний економічний ефект від цього процесу?

- Я думаю, так. Адже головне завдання – формування ефективного господаря на своїй землі. Якщо місцева влада на втілення рішення проситиме гроші у Києва чи Ужгорода, то можна втратити багато часу, а почасти – і не досягти нічого. На місці, знаєте, завжди видніше, що слід зробити у першу чергу і як воно робиться, до слова, теж. Ми бачимо реальні кроки з реформування бюджетоутворення, маємо і певні результати. Тепер місцеве самоврядування повинно: мати чіткий облік земель, слідкувати за їхнім ефективним використанням, зробити коректний облік об’єктів нерухомості, сприяти підприємницькій діяльності суб’єктів, які є платниками податків… Словом, однією декларацією спроможності не обійдешся! Але це – шанс, яким місцевому самоврядуванню необхідно скористатися!