Очевидці розповідають, що під час ремонту вівтаря в місцевому храмі будівельники раптом натрапили на якісь документи. Через якийсь час вони потрапили в районний музей, а вже там визначили, що знахідка має справді унікальне історичне значення.
Матеріали наразі представили на розсуд громадськості в спеціальній виставці, а про їхню значущість розповів в ексклюзивному інтерв’ю директор Іршавського районного історико-краєзнавчого музею Андрій Світлинець.
Документи знайшли в престолі храму
Як розповів Андрій Світлинець, нещодавно на честь 75-ї річниці проголошення Карпатської України в Іршавському районному історико-краєзнавчому музеї відкрили оновлену експозицію «Карпатська Україна. 1938 –1939». Основу експозиції склав архів унікальних документів і книг часів Карпатської України, випадково знайдених у селі Заріччя, що на Іршавщині.
«Свідки розповідають, що під час проведення ремонту в сільському греко-католицькому храмі пересунули престол, всередині якого знайшли нікому не відомі папери. За щасливим збігом обставин вони потрапили до рук одного з членів районного осередку партії «Свобода» Василя Короля, а через деякий час були передані на зберігання до районного музею», – уточнив директор закладу.
До експозиції увійшли дослідницькі матеріали двох районних науково-практичних конференцій, проведених у 2009 та 2010 рр. Експозицію розгорнули на двох стендах, представили низку оригінальних урядових документів та розпоряджень. Серед них – маніфест Української Центральної Ради, маніфест проводу ОУН, список депутатів Сойму Карпатської України, офіційна газета уряду «Урядовий вісник», карти з новим адміністративно-територіальним поділом колишньої Чехословаччини, низка агітаційних та поштових листівок, серед яких вирізняються поштівки із зображенням А. Волошина та С. Петлюри, а ще – єдина поштова марка Карпатської України.
«Про діяльність о. Варфоломія не знали навіть його рідні»
«Крім того, нам удалося провести чималу пошукову роботу й з’ясувати, як жила Іршавщина в часи Карпатської України, – розповідає Андрій Світлинець. – Так, удалося встановити імена та дослідити біографії кількох активних січовиків, зокрема прикордонника Василя Попика, січовиків В. Галаса, В. Князя, Огаря, депутатів Сойму Карпатської України від Іршавщини Івана Ігнатка, о. Кирила Феделеша та уродженця району о. Юрія Станинця. Деталізували ми й представили вже зараз в експозиції події, пов’язані з розстрілом угорцями в околиці села Білки чотирьох полонених січовиків – Галаса, Бровдія, Микитюка та Петраша (Петрені). Вельми цікавим є і знайдений документ про проведення з’їзду відділів народної оборони Карпатської Січі Іршавського округу в грудні 1938 року».
Крім того, зі слів директора музею, вдалося дослідникам відкрити й нову сторінку в історії нашого краю доби Карпатської України. Зокрема цікавими виявилися документи про призначення головою Української окружної Народної Ради на Іршавщині о. Варфоломія Балтовича, священика греко-католицької громади с. Заріччя.
«Були знайдені й різні урядові розпорядження з цього питання, довідки тощо, – розповів А. Світлинець. – Оприлюднення цих документів стало приємною несподіванкою для багатьох дослідників та широкого загалу спеціалістів. Як виявилося, в родині священика ніхто навіть не підозрював, що він брав активну участь у подіях 1938–1939 рр., а після угорської окупації продовжував таємно співпрацювати з ОУН. Саме завдяки отцю Варфоломію ми довідалися ще й імена всіх патріотів нашої землі: в експозиції також представлені списки загиблих січовиків, які були надіслані до священика В. Балтовича наприкінці 1939 – початку 1940-х років. Наявність цих документів дає підстави стверджувати, що після загарбання угорцями Карпатської України по підпільній мережі ОУН ішов збір та уточнення імен усіх загиблих патріотів».
Ще одним оригінальним експонатом, яким наразі поповнився музей, є невеликий металевий значок, на якому зображений герб Карпатської України. Відомий дослідник та автор книги «Карпатська Січ» Олександр Пагіря відзначає, що цей знак до цього часу був невідомий і його функціональне призначення поки що незрозуміле. Є припущення, що це могла бути кокарда до головного убору, яку виготовили напередодні, але не встигли запустити в дію.
Окрім представлених стендів, у музеї розгорнута виставка книг та брошур, знайдених у с.Заріччя. Серед них привертають увагу невеличкі за обсягом роботи А. Волошина «Оборона кирилики», В. Пачовського «Срібна земля», А. Тверезова «Что дает коммунизм русинам на Подкарпатах?», невідомого автора «Українець чи русскій» та навіть ексклюзивне видання Українського союзу монархістів-державників «Плуг та Меч», що виходило в Аргентині.
Керівництво музею висловлює щиру подяку районному осередку партії «Свобода» за передані документи знайденого архіву часів Карпатської України, директору Дунковицької ЗОШ І-ІІ ст., вчителю історії Н.Є. Коровській та жителю м. Ужгорода П.В. Гомонаю за подаровані експонати.