Тієї неділі, 14 червня, не тільки ми (автор цих рядків і ужгородець Юрій Лизанець), а й чимало інших людей, потопталися біля загратованого бювету поряд із санаторієм «Поляна» на Свалявщині і подалися в інше місце, щоб угамувати спрагу.
Бювет мінеральної води тут не тільки заґратований, а ще й з масивним замком. Не сподівалися побачити таку картину: непрацюючі крани, відвалена облицювальна плитка, навколо сміття і непотріб. Якось усе це з дивною настороженістю сприймається, бо мова про курортну Поляну, яка впродовж сезону приймає не один десяток тисяч відпочивальників.
На пам’яті автора цих рядків й інша картина. Не в такому далекому минулому полянський бювет милував простою, а водночас і гарною архітектурою зір подорожуючих і гостей курортного села. Тут зупинялися туристичні й рейсові автобуси — бажаючі мали можливість набрати в дорогу цілющої мінералки. Звісно, безкоштовно. Це вже потім джерело-бювет обнесли металевими гратами, закрили на колодку, яка вже поіржавіла…
Кому прийшла в голову «ідея» позбавити людей — і подорожуючих, і самих полянців — можливості попити мінеральної води (особливо в літні спекотні дні), важко сказати. Дивує, що влада села не бачить цього, якими ж тоді родзинками ще можна презентувати Поляну гостям. Згадався ще й такий факт кількарічної давності. На фестивалі мінеральної води під Уклином влаштували фонтан з квасу з автомашини-водовозки. Вочевидь, це мало означати наскільки надра Свалявщини багаті цілющими водами. То чому повісили замок на бювет? Можливо, запаси мінеральної води обміліли чи бува не вигідніше комусь на тій же цілющій водичці збагатитись?
Що й не кажіть, в Ужгороді в одному з супермаркетів півторалітрова пляшка води, налитої на підприємстві «Свалявські мінеральні води», коштує 13,34 грн — більш ніж удвічі дорожче від інших закарпатських виробників. Хтось таки має з цього добрий зиск…
Михайло ПОПОВИЧ, газета "Новини Закарпаття"