Цього року на Закарпатті туристичний аншлаг: бази та готелі переповнені, автобуси з туристами не встигають паркуватися біля визначних місць, ну а краяни, задіяні у сфері туризму, рахують прибутки. І це під час кризи! Як бути, аби втримати марку та як заманити на Закарпаття ще більше туристів – «Карпатський об’єктив» поцікавився у експертів ринку. Усі вони: Федір Шандор, туризмознавець, директор турінфоцентру Олена Кудря та гід Макс Адаменко в розмові з «КО» підтвердили: нинішній сезон не те, що вдався, він «перевдався». «Такого напливу людей влітку не було навіть в докризові часи, – відзначає Олена Кудря. – Зіграло роль, мабуть, те, що ціни на проживання та харчування, в основному, залишилися на рівні минулого року, не зважаючи інфляцію». А Федір Шандор прогнозує, що високий попит на відпочинок на Закарпатті буде триматися аж до жовтня. Макс Адаменко відзначає, що самі туроператори не очікували такого напливу людей.
- Під час цвітіння сакур попит перевершував пропозицію: не було місць в готелях. Зараз знаю, що в санаторіях не можна забронювати номер до кінця серпня. Не вистачає екскурсоводів. Але водночас багато недопрацювань, – каже гід. – Під час цвітіння сакур у мене була замовлена екскурсія – люди їхали подивитися на старі сакури по вулиці Толстого в Мукачеві, які садили ще на початку минулого століття. А за тиждень до цвітіння їх зрізують. Тур зірвався – хоча на цьому можна було заробити: влаштувати, наприклад, показове прощання з сакурами – й дати можливість прийняти участь в насадженні нових. Але влада це проігнорувала. Так не повинно бути – якщо ми розвиваємося, як туристичний регіон. Олена Кудря зі свого боку, відмічає, що на паркінгу біля основних туроб’єктів дуже багато автобусів зі Львівськими номерами. –- Львів’яни везуть сюди своїх туристів і заробляють гроші, а місцеві гіди залишаються без клієнтів. Так не має бути, – вважає пані Олена. – Якщо ми веземо туристів у Львів, змушені винаймати там екскурсовода – інакше будуть проблеми з міліцією. У нас це не регулюються, чомусь. А треба захищати «своїх». Цікаво, що влада краю ніяк не подбала заздалегідь, аби привабити туристів на Закарпаття. –- Немає бренду Закарпаття за межами регіону, –каже Макс Адаменко.
– А бренд повинен бути, як у Баден-Бадена чи Карлових Вар. Й він повинен розкручуватися за межами регіону. Також було би великим плюсом, якби влада організувала туристам легшу переправку через кордон з ЄС – щоб місцеві гіди могли возити групи українців на екскурсії до прикордонних держав. Це привабить дуже багато туристів. А от Федір Шандор вважає, що реклама за межами краю Закарпаттю не так вже й потрібна: –- Ми маємо рекламувати себе, насамперед, рівнем обслуговування, – вважає експерт, – варто працювати так, аби клієнти мріяли повернутися до вас знову. Сервіс має бути на вищому рівні. Також треба постійно напрацьовувати нові маршрути. Ви були в Ужгороді під час цвітіння сакур? А тепер побувайте у місті під час щорічної регати, наприклад. Або візьміть тур по малій скульптурі Ужгорода, або по його кав’ярнях, або дахах міста… От, наприклад, ніхто не очікував, що на змагання з петанку в місто приїде півтори тисячі туристів. А вони були. Олена Кудря каже, що в плані реклами у цьому сезоні добре спрацював Інтернет: в мережі достатньо інформації про Закарпаття, вона добре поширюється й це дає результат. –- Люди масово їдуть на Закарпаття влітку, не зважаючи на те, що у нас немає моря. За чим? За Свіжим повітрям – у нас навіть один з турів так називається: «Терміново потрібне свіже повітря», – розповідає пані Олена. – Тур популярний, бо люди знають, що, по-перше, в гірській місцевості дешева їжа з натуральних продуктів – домашнє м’ясо, а не «ніжки Буша», овочі-фрукти, чиста вода, сир, молоко… Плюс – можна половити форель в гірських річках – на щастя, цього року її багато. А також – гриби та ягоди, яких багато в лісах для загального доступу, а, наприклад, жителям Одеської області у їхньому регіоні це недоступно. Вони з радістю ходять в «грибні тури». Другий плюс – послуги в горах дуже доступні, тобто це дешевий відпочинок. А крім того, під лаштований під сучасних міщан, які вдень можуть насолоджуватися краєвидами гір, а ввечері пограти в більярд, випити добре віскі та зайти на Фейсбук. Ну й третє – це рекреації: чани з мінеральною водою та купелі на травах, це зараз дуже модно. Цей сезон – другий без іноземних туристів, яких раніше на Закарпатті було багато. Чи працюють гравці ринку на те, аби повернути їх?
Федір Шандор вважає, що нам краще працювати на співвітчизників? –- Вони вигідніші, як клієнти в тому сенсі, що частіше їздять на Закарпаття – ніж ті ж європейці, – каже експерт. –- До нас потроху вертаються чехи та словаки, угорці, – підмічає Олена Кудря. – Це індивідуали, але якщо їм сподобається – по сарафанному радіо передадуть, й незабаром з’являться групи. Недавно я мала тур з групою німців 50 чоловік. Проте аби масово заохочувати європейців їхати на Закарпаття, не маємо інфраструктури. Приємно здивувало, що цього року на деяких важливих туроб’єктах залатали дороги. Але, наприклад, на першорядному туристичному напрямку – озеро Синевір – дорога жахлива! Там є відрізок, який півтори години минаємо зі швидкістю 14 км/год. Так не може продовжуватися – і ми не розуміємо, чому влада не реагує. Максим Адаменко також наголошує на тому, що мусимо розвивати інфраструктуру.
–- Йдеться, насамперед, про дороги та інформаційні вказівники по маршрутах та об’єктах, їх дуже мало. Ну й сервіс: у нас дуже мало готелів та ресторанів, де сервіс був би задовільний для європейців. Чому? Бо працюють за принципом: власних вкладає великі гроші в будівництво та дизайн, а потім економить на персоналі. Й виходить так, що в готелі на тебе не звертають уваги, що на шість чоловік в ресторані приносять одне меню, а не кожному по одне в руки, що чекати страву треба добру годину, а під час очікування можна почути розмову офіціантки з подружкою й ознайомитися з усіма подробицями вчорашньої подружньої, наприклад, сварки. Таке треба викорінити. А тоді можна серйозно думати про європейських туристів.