Життєвий шлях людини завжди тернистий, сповнений різких поворотів долі, проблем, негараздів. Вони чергуються з радістю, переживаннями, щастям. Але головне - не втратити людяності, чутливості до чужого горя, підтримати, наставити, а подекуди - навіть врятувати та вберегти. Виконуючи свій професійний обов’язок не лише в години перебування на службі. Саме таким принципом завжди керувався ветеран закарпатської міліції Володимир Цанько.
Володимир Васильович Цанько - мудра, розважлива й авторитетна людина в краї. Віддавши 30 років свого життя міліції, він і нині залишається в строю, будучи заступником голови обласної Ради Асоціації ветеранів МВС України.
Святковий кітель полковника міліції у відставці прикрашають численні відзнаки. Тут і відзнака Президента України, медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня, «Почесний знак МВС України», нагрудний знак МВС України «За бездоганну службу» 1 та 2 ступеня, медаль «Ветеран праці». За високий професіоналізм, самовіддану плідну працю в органах внутрішніх справ, навчання, виховання молодих працівників Володимир Васильович був відзначений почесним знаком Асоціації ветеранів Міністерства внутрішніх справ України, медаллю МВС «За сприяння органам внутрішніх справ України», відзнаками МВС України «Законність, честь, професіоналізм», «За доблесть і відвагу в службі карного розшуку» та ін.
Залізна витримка, принциповість, порядність, відповідальність як за свою роботу, так і за роботу підлеглих, обізнаність та високі моральні принципи дозволили з гідністю пройти в міліції шлях у 30 років. Ці роки були напружені, сповнені різними ситуаціями, коли кожен день може стати останнім, а кожен вчинок вирішує людську долю. Це дозволило сягнути висот у кар’єрному розвитку, знайти порозуміння та здобути повагу у колективі. А доводилось йому працювати і дільничним інспектором, і начальником управління карного розшуку області та першим заступником начальника УМВС України в Закарпатській області.
У Мукачівському міськвідділі майбутній полковник починав оператором пульта централізованої охорони відділу позавідомчої охорони. Згодом – служба у війську, здобуття вищої юридичної освіти в одному з провідних вузів регіону, а потім – робота в Ужгородському МВВС у званні старшини міліції.
Наполегливість, сумлінність та успішна праця призводять до підйому по службовій сходинці: інспектор профілактики, інспектор, старший інспектор карного розшуку, заступник начальника карного розшуку по оперативній роботі, начальник карного розшуку Ужгородського МВВС, керівник Великоберезнянського РВВС, керівник Ужгородського МВВС, начальник Управління карного розшуку УМВС, заступник начальника УМВС в Закарпатській області–начальник управління по роботі з персоналом, згодом – керівник міліції громадської безпеки УМВС України в Закарпатській області.
- Не заради броньованих кабінетів чи владних повноважень «на верхах» треба працювати, - переконаний Володимир Васильович. - Достойна робота, відданість своїй справі, безпосередня участь у кожному розслідуванні та невсипущий самоконтроль самі зроблять свою справу для гідного міліціонера. А повне та об’єктивне розкриття злочину, справедливе покарання злочинця – найкраща втіха та особиста перемога у виснажливих міліцейських буднях.
А злочинів на його міліцейську долю вистачало завжди. Резонансних, важких, потребуючих залучення тільки найкращих та найдосвідченіших працівників. Взагалі, карний розшук – свого роду перевірка на витримку та професійність, справжній виклик для будь-якого міліціонера. Найзаплутаніші справи, величезний тиск громадськості та ЗМІ, найнебезпечніші ситуації при розслідуванні, найвищий рівень складності – усі ці фактори сприяють прийняттю виважених та оперативних рішень, постійному нагляду та самодисципліні, гартують характер.
У професійних колах оперативників побутує думка, що той, хто пройшов горнила карного розшуку, повністю відбувся як справжній міліціонер. Можна лишень уявити, яких моральних та фізичних зусиль вартує керівництво цілим управлінням, коли на твоїх плечах координація роботи, результативність, кадрові питання, взагалі вся життєдіяльність довіреного органу. Ця сторінка в житті теж була пройдена Володимиром Васильовичем достойно.
Вийшовши на пенсію, ветеран не перейшов на сповільнений темп життя, а продовжує працювати на цивільній роботі. А практика роботи в ОВС стала незамінною при виконанні службових зобов’язань та взаємовідносинах з громадянами.
Крім насиченого міліцейського життя, була в нього і робота в органах влади та місцевого самоврядування. Встиг послужити на благо людям і депутатом - спочатку Великоберезнянської районної, а згодом – Ужгородської міської ради, очолюючи депутатську комісію по законності та правопорядку.
- На боці розуму проти абсурду, на боці закону проти беззаконня – таким завжди було життєве кредо міліціонера Володимира Цанька.
І нині Володимир Васильович активно бере участь у діяльності крайових органів внутрішніх справ через ветеранські організації. Підтримує зв’язок із нинішнім поколінням оперативників, допомагаючи своїм безцінним досвідом, порадою, настановою. Гуртує довкола себе товаришів-ветеранів. Ось уже впродовж 10 років для нього стало доброю традицією щодня збиратись з давніми друзями й колегами по службі за чашкою кави, обговорювати новини, життя, службу, плани на майбутнє.
Бажаємо ветерану натхнення, сил, довгих років життя, успіхів у всіх починаннях та звершеннях в ім’я Закону, добра та справедливості. Захищайте й надалі принципи, котрі пронесли через усе своє життя.
Діана Дорогій, Ужгородський МВ УМВС