З історії: Оригінал ікони Пресвятої Богородиці «Геронтісса» (що в перекладі означає «Стариця» або ж «Настоятельниця») перебуває в афонському монастирі Пантократор і є однією з його головних святинь. Це єдина відома натепер візантійська переносна ікона із зображенням Пресвятої Богородиці на повний зріст у молитовній позі.

Божою милістю ікона «Геронтісса» з’явилася й у кафедральному соборі обласного центру Закарпаття. Знайшовся іконописець-слов’янин, який узявся до написання ікони з благословення відомого, нині вже покійного, старця Іони (Ігнатенка). Старець Іона молитовно супроводжував написання ікони. Також були благословення від ігумена Пантократорського монастиря, ігумена Ієремії, Руського Пантелеймонового монастиря на Афоні та від інших монастирів – таких, як Ватопед, колишній український, а тепер грецький монастир, який називається Іллінським скитом і перебуває під юрисдикцією Пантократорського монастиря. І звичайно, було благословення від правлячого архієрея – архієпископа Мукачівського та Ужгородського Феодора і настоятеля собору – протоієрея Димитрія Сидора.

Чернець писав ікону довго, приблизно два роки. Було терпіння, прихожани собору посилено молилися, часто сповідалися, причащалися, радилися, що можна зробити, замовляли молебні, їздили до батюшки Іони в Одесу, щоб він підтримував молитвою. Ще основною частиною була і молитва великої стариці Закарпатського краю, яку дуже поважає і любить Високопреосвященніший архієпископ Мукачівський і Ужгородський Феодор, – лежачої монахині Серафими, яка 58 років лежить на боці. Вона своєю молитвою також благословила і молилася за щасливе прибуття ікони в Україну, до Закарпатської області, в місто Ужгород.

І ось 15 вересня 2010 р. працівник Пантократорського монастиря Афону привіз «Геронтіссу» до самих Чернівців. Кілька священиків із двома мирянами поїхали по ікону на кордон України з Румунією і там зустріли святиню. Її перевозили через Рахів, Тячів, заїжджали з нею до храму Різдва Богородиці в с. Нересниці. З нею був зроблений хресний хід на автомобілі навколо Ужгорода. Зустрічали ікону і священнослужителі собору, і прихожани різних храмів, миряни.

Багато чудесних діянь звершує ікона Пресвятої Богородиці «Геронтісса» тим, хто звертається до неї з Вірою. За свідченнями багатьох вірників, Мати Божа через Свою ікону вислуховує прохання і в скорому часі, після молитви перед Її образом, виконує їх. Бездітним жінкам вона дарує дітей. Підтримує людей похилого віку. Хворим на рак та інші хвороби дає виздоровлення. Оберігає від раптової смерті. Тим, що навчаються, дає просвітлення, тобто Вона є Врозумителькою, дає мудрість, вона є Старицею. Так само, як і чудотворна ікона Божої Матері «Горгоепикос» (Скоропослушниця), «Геронтісса» допомагає віруючим знайти правильний шлях у житті і залишається вірною порадницею для них. Особливу благодать і благословення ікона Божої Матері «Геронтісса» дає тим, хто хоче робити добрі справи, – це підтверджують благочестиві паломники, які відчули її благодать на собі. Ця ікона дарує людині незлобивість, любов, допомагає гасити пожежі – не тільки видимі, коли щось горить, а й пожежі гніву, роздратування, заздрощів, осуду, нерозуміння в сім’ях і в державі. Божа Мати, саме ця ікона «Геронтісса», дуже допомагає не просто в час кризи духовної, а навіть у такому потрібному нам у житті матеріальному питанні – коли є нестача грошей, особливо, якщо є кредити, великі борги або ж вам не повертають позичених грошей.

Ікона має чудовий балдахін, тобто кіот, який є копією Святогірського балдахіна. Зроблений він одним із знаменитих майстрів нашого закарпатського краю. Саме такої ікони, великих розмірів, написаної на прохання людей, в Україні ніде немає, хоча є привезена з Афону в Одесі, але вона значно менших розмірів. Дуже багато людей звертаються до Божої Матері не тільки у скрутні часи, а й із подякою за виконані прохання, про що свідчать численні дари, які прикрашають ікону.

Кожної середи після ранкового богослужіння у кафедральному соборі звершується молебень перед іконою «Геронтісса», а після вечірні – акафіст до Божої Матері. Мешканці обласного центру Закарпаття, приїжджі, паломники мають справді унікальну можливість прикластися до афонської святині і бути почутими.

Ольга Палош спеціально для http://mukacheve.church.

Фото автора і Дениса Кроткова

Автор відеосюжету: Наталія Шпак