Після розпаду Австро-Угорщини та виникнення на її уламках нових держав численним прочанам стало важче здійснювати паломництво через кордони. На прохання мукачівських ченців-василіян 1926 р. папа римський Пій XI подарував єпархії ікону Божої Матері, повідомив Kertvarosh.
З Риму до Праги її перевіз о. Полікарп Булик, ЧСВВ. Через певні труднощі ікона на деякий час затрималася в столиці Чехословаччини. Тільки після Великодня 1926 р. о. Степан Решетило, ЧСВВ, перевіз її до Ужгорода.
Урочисто перенесли старовинну ікону на Чернечу гору в Неділю Всіх Святих 27 червня 1926 року за участю великої кількості народу (понад тридцять тисяч).
З встановленням в краї совєтської влади становище греко-католицької церкви погіршилося. В 1946 р. ігумен обителі замінив оригінал в монастирській церкві на копію. Справжню ікону передали на зберігання батькам брата Юліяна Миговича, ЧСВВ. Після повернення останнього з ув’язнення зберігав святиню в своїй квартирі в Бистрому (нині частина Сваляви). Оскільки за братом Юліяном велося пильне стеження ікону треба було сховати надійніше.