Зміни в останній – найпомітніші для очей пересічних громадян. І вже зараз вони можуть зробити висновки, що міська влада поки не надто поспішає виправляти «огріхи попередників» у цьому питанні. Навіть у час туристичного буму. Відповідно громада Ужгорода вирішила взяти цю справу під свою опіку.
Архітектура за власні коштиАктуальність змін архітектурної політики міста довів нещодавній випадок на вулиці Волошина. В старому приміщенні, де колись була аптека, а зараз кав’ярня «Old cafe», на другому поверсі почали оббивати старовинну ліпнину до цегли. Звичайно, перехожі та небайдужі ужгородці відразу відреагували на подібні дії. Активісти з’ясували, що таким чином будівлю вирішили відремонтувати. Забудовники запевнили: мають на це всі права, а що стосується історичної ліпнини, то її обіцяли відновити після ремонту. Щоправда, в останнє не надто вірилося. Відомо багато таких інцидентів, коли історична ліпнина зникала безслідно, а ось відновлення практично не було.
Чимало випадків знищення архітектури Ужгорода сталося за часів керівництва Віктора Погорелова. До спадщини старого центру минула влада відносилася по-різному. Спочатку намагалася боротися з «невідповідними» вивісками на історичних будівлях, караючи за це підприємців штрафами – від 350 до 1700 гривень. Щоправда, демонстративно склавши 18 протоколів іще в 2011 році, на цьому заспокоїлися. Що стосується фасадів, то колишня влада перекинула всю відповідальність на… самих ужгородців. Адже більшість будівель у центрі приватизовані. Тому саме власники й мали б займатися їхнім облаштуванням. Проте, як бачимо, цього робити ніхто не поспішав. Приміром, один із власників двох кафе вирішив відремонтувати підвал вищезгаданих приміщень за власний кошт, адже в міській раді на ремонт грошей не виявилося. Проте як підрахував усю суму – відмовився від цієї ідеї. Виявляється, що з умовами збереження історичної ліпнини це вартуватиме… 100 тисяч гривень. Підсумовуючи всі факти, неважко здогадатися, що в архітектурі міста позитивних змін так і не відбулося.
Враховуючи суспільний осуд, викликаний бездіяльністю влади у цій сфері, нове керівництво на чолі з В. Щадеєм публічно пообіцяло революційні зміни. За два місяці мешканці міста жодних… не побачили. Так, досі незрозуміло, хто саме головний архітектор міста (у відповідній графі на офіційному сайті міськради прізвище відсутнє) та які будуть подальші дії влади. Зокрема мерія розробила проект стосовно порядку встановлення вивісок у обласному центрі. Згідно з новою концепцією, їх переробити доведеться майже всім закладам у історичному центрі. Під забороною опиняться кілька назв біля одних дверей, надто великі таблички, реклама на балконах і під ними, вивіски, що мають пульсуюче освітлення, рухомі стрічки, деякі види підсвітки та інше. Проте депутати за це питання досі не проголосували й вирішили перенести його на наступне засідання. Словом, віз і нині там.
У свої рукиВраховуючи, що час іде, а з його плином зникає старовинна архітектура, громадськість Ужгорода вирішила взяти справу в свої руки. Так, активістка Маріанна Сорбан, яка займається питанням захисту історичної спадщини, повідомила «Закарпатку», що вона ініціює створення відділу з питань охорони культурної спадщини. «Архітектурні перлини обласного центру систематично руйнуються – і до цього нікому нема діла, – розповіла вона. – На жаль, у місті й досі нема навіть відділу, не те що управління з питань охорони культурної спадщини. Такий відділ принесе багато позитиву не тільки в плані збереження й відтворення архітектурного обличчя, а й дасть новий поштовх для приваблення туристів в Ужгород».
Як саме він працюватиме? За словами М. Сорбан, цей відділ, який підпорядковуватиметься безпосередньо міському голові, буде займатися, в першу чергу, збором інформації, щоб зрозуміти, що треба рятувати і яким чином. Наступним кроком має бути паспортизація об’єктів. Вона повинна містити історичні дані про об’єкт культурної спадщини, відомості про його стан, роль у навколишньому природному середовищі, результати попередньої археологічної оцінки, науково-проектну документацію. «При наявності такого паспорту, незалежно від зміни власника, орендаря чи користувача є низка чітких умов використання, реконструкції на даний об’єкт, – пояснила вона. – Відповідно, на свій лад власники вже не зможуть діяти».
Окрім того, М. Сорбан вважає, що систему покарань для злісних порушників слід змінювати. І пропонує свою версію. За її словами, штрафи мають бути від 3,5 до 17 тисяч гривень. «Хай будуть такі суми, щоб люди тричі подумали, ніж щось руйнувати», – заявила активістка. І додала: «Хочеться підкреслити, що напрацювань у цій галузі є достатньо, щоб такий відділ у разі його успішного створення відразу почав ефективно працювати. В нас уже немає часу на переливання з пустого в порожнє – настав час конкретних дій».
Фасад таки врятувалиЩоправда, коли проголосують за створення цього відділу – наразі не ясно. Без цього поки ніяких рішень із порятунку міста не видно ані від міської ради, ані від виконкому. Чи нова влада бере приклад зі старої, керуючись принципом: «Проблема є, але хай її вирішують інші?» До речі, свого часу порятунком старих фасадів Ужгорода планував зайнятися екс-голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида. Він ініціював створення спеціального фонду відродження старовинного Ужгорода, куди б залучали інвестиції всіх місцевих депутатів та меценатів. На жаль, час та політика внесли свої корективи в ці плани. То як буде зараз?
До речі, вищезгаданий фасад на вулиці Волошина таки відновили. Його поштукатурили, а обрамлення вікон повністю реставрували. Таки слово громади в Ужгороді чують. Сподіваємося, так буде й надалі.
Закарпаттячко