Йдучи назустріч гірським хребтам Карпат, мандрівники щораз переживають приємне хвилювання, адже не часто доводиться підніматися на вершини, котрі, здається, торкаються піднебесних хмар. Гора Негровець, що в НПП «Синевир», вражає неймовірно красивим ландшафтом, щедрою рослинністю і густим осіннім туманом.
В підніжжі гори могутні дерева… Високі, товстелезні, а крони вже пожовтіли, місцями стали рудими, тож здаля видаються золотими. Осінь зробила свою революцію у природі. Та це ще лише початок, бо незабаром вона оголить дерева. Такі закономірності природи. Поки ж золотоголові буки ще шумлять своїм листям, у нас є нагода любуватися їх красою.
Подолавши ліс, виходимо на полонину, що є підніжжям гори Барвінок. Вона вкрита вже пожовклим білоусом. Хребет Барвінка виявився доволі гострим. Тут і вітер дме сильніший та холодніший, але під час привалу від нього можна сховатися. Здавалось би, де, адже навіть дерев тут немає? Але ж вітер дме лише з однієї із сторін хребта.
Піднімаючись до самої вершини г. Негровець, входиш, наче в хмари. На самій вершині встановлено табличку з написом: «Г.Негровнць,1709 м. н. р. м ».
На Негрівці є кілька маленьких озер, які, наче оазис серед пустелі, постають перед мандрівниками. Через посуху одна така водойма залишила по собі лише потрісканий мул, а от інше озеро, що розкинулось у долині, в східному підніжжі гори, не висихає ніколи. Вода у ньому майже завжди знаходиться на однаковому рівні. Ймовірно, окрім атмосферних опадів, воно живиться й підземним джерелом.
Подорож на гору Негровець не залишить байдужим жодного мандрівника. Подорожуйте і збагачуйтесь новими враженнями від краси Карпатських гір.
НПП "Синевир"