Після анексії Криму, наш регіон залишається найбільш привабливим у туристичному плані як для земляків, так і для іноземців. Чим же ми можемо здивувати гостей? 

У першу чергу – чистими ріками, рахманними потічками, гірськими краєвидами, свіжим карпатським повітрям та гостинністю… Першочергове завдання – надати притулок кримським біженцям -Усі ми люди і розуміємо проблеми інших, зі співчуттям ставимося до тих, хто вимушений покинути власну домівку і шукати притулку на чужині. Найчастіше мешканці Кримського півострову втікають через страх за своє життя і майбутнє власних дітей. Особливо бояться утисків та репресій татари… 

Тож ми радо приймемо і їх, і інших кримчан, – підкреслює заступник керівника апарату Хустської РДА Валерій Янюк. – Я багато років очолював сектор туризму і добре знаю, що наш гостинний народ готовий поділитись останньою скоринкою хліба з гостями. 

Ми проводимо роботу з пошуку закладів для розміщення біженців із сільськими головами, бібліотекарями та просто охочими допомогти житлом. 

Зокрема, представниками Хустської районної ГО «Русинський зелений туризм «Нарцис», спілки громадян «Сільський зелений туризм» у селищі Вишково, за сприяння сектору туризму відділу культури та туризму райдержадміністрації, проводиться моніторинг наявності вільних місць та можливого прихистку громадян у приватних сільських садибах. 

Наразі попередню згоду на розміщення кримчан надали: туристично-оздоровчий комплекс «Нарцис»(може прийняти50 осіб), садиби у селах Нижній Бистрий – 5 сімей, Березово – 10 сімей, Бороняво – 5 сімей, Драгово – 1 сім`ю, Золотарьово – 1 сім`ю , смт. Вишково – 4 сім`ї. Загалом, враховуючу можливості приватних сільських садиб, на території Хустщини можна розмістити більше 70 осіб (дані постійно уточнюються). 

А над Хустом небо чисте, приїжджай до нас, туристе! Якщо робити акцент на відпочинку мешканців інших областей в Закарпатті, то для того, щоб туристи до нас приїхали, потрібно їх переконати у тому, що вони не пошкодують за витрачені кошти. Звичайно, Хустщина не може похизуватись якісними дорогами, морським узбережжям, катанням на яхтах, але зате ми маємо прекрасні природні блага… - Туристично-рекреаційна галузь є однією з пріоритетних напрямків розвитку економіки Хустського району. 

Мальовничі ландшафти, цілющі мінеральні джерела, термальні води, чани, купелі, кінний спорт, багаті культурні, історичні, етнічні традиції, широка мережа санаторно-лікувальних закладів дають можливість розвивати різні види туристичної діяльності, – розповідає головний спеціаліст сектору туризму Хустської РДА Вікторія Попович. 

– Крім зимових катань на лижах, у нас проводяться літні сходження на гору Менчул, висотою 1501 м, сплави по ріках, екскурсії до визначних куточків краю. Крім того, своєрідною візитною картою Хустщини є її величні старовинні архітектурні споруди: 4 унікальні дерев’яні архітектурні пам’ятники: у с. Крайниково — церква св.Михайла (1662 року); в с. Сокирниця — церква св.Миколая Чудотворця (1709 року); в с. Александріївка – церква св.Параскеви (перша половина XVIІ ст.) та у с.Данилово – церква св.Миколая (1779 року). 

До того ж, не закохатися в наші казкові краєвиди практично неможливо… Санаторне село Шаян конкурує з маленькими садибами На Хустщині вже впродовж багатьох років розвивається зелений туризм. Адже уся мудрість традицій Срібної землі прихована саме у сільському побуті та шанобливому ставленні до рідного краю. Саме тому справжнє єднання з природою мешканці великих міст шукають у віддалених населених пунктах, де ще більш-менш збереглася незайманість довкілля. 20 -Днями я запропонував очільнику Закарпатської облдержадміністрації Валерію Лунченку зробити своєрідний меседж для голів ОДА із інших регіонів – запросити їх відпочити на кілька днів у нас, повезти їх у прикордонну зону Угорщини, щоб на власні очі побачили життя в Європі. 

При цьому керманичі східних областей могли б оцінити переваги нашого краю в туристичному плані. Крім того, я виступив із пропозицією зробити відеоролик російською мовою для мешканців Донеччини, Луганщини, Харківщини, у якому вони б змогли побачити принади закарпатської природи, гостинність наших людей і те, що Закарпаття – це унікальний куточок української землі, де у мирі і злагоді між собою живуть представники різних національностей і де ніколи не виникає мовних проблем. Це була б соціальна реклама і ми могли б попросити цих голів ОДА розмістити ролик на регіональних телеканалах, – поділився думками В. В. Янюк. – Що ж стосується самого дозвілля та «полювання за враженнями», то справді неповторною місцевістю є у нас курортна зона Шаяна. На території села розміщено багато оздоровниць, зокрема: санаторій «Шаян», «Перлина Прикарпаття», «Карпатія», «Вісак», «Еней Лаз», «Мараморош», «Мисливський дім» та багато інших. Крім того, у Велятині є профілакторій «Теплі води», у Ракоші – оздоровчо – лікувальний табір «Колосок», у Хусті – ТОК «Нарцис», ОЛК «Урожай» тощо. Але це далеко не все… Останнім часом набуває все більшої популярності саме зелений туризм, який найбільш розвинений у смт. Вишково та в селах: Нижній Бистрий, Вільшани, Зольотарьово, Бороняво, Березово, Драгово… До речі, ініціатором створення в першого в районі приватного сектору з прийому та обслуговування туристів стали викладачі двох Вишківських шкіл. Ще у 2000 р. вони створили спілку «Сільський зелений туризм».

 А от у с. Нижній Бистрий дев’ять родин за сприяння Швейцарського бюро співробітництва в Україні (у рамках проекту Forza) навіть пройшли навчання з правил ведення туристичного бізнесу. Слід зазначити, що відпочинок у приватному секторі стає все більш популярним, адже крім нормального житла, кожне село має чим гордитися, зокрема, хоча б традиційними народними промислами: лозоплетінням, ткацтвом, вишиванням, гончарством , різьбленням по дереву, які розкривають витоки та джерела народної культури. Мальовничі місця регіону дозволяють вибрати цілу дозвіллєву програму за вподобанням: рибалка, збирання грибів, малини, ожини, чорниць, лікарських рослин. Перебування в сільській місцевості дає змогу міським жителям долучитись до національної екзотики. Отже, у нас є що показати гостям! Шанси на вітчизняний відпочинок прогнозують навіть у турфірмах, які займались закордонним напрямком, а мешканці хустини завжди раді туристам! Марина Алдон.

Дзеркало Закарпаття