Однак є люди, для яких виготовлення квіткових композицій для храмів стало важливою справою в їхньому житті. Флорист Вікторія Лесько родом з Виноградова, але нині вона проживає в Іршаві, займається церковною флористикою близько трьох років.
За час роботи в квітковому магазині дівчина дійшла висновку, що людина, яка створює квіткові композиції, та церковний флорист – зовсім різні речі. «Бажання займатись флористикою було, мабуть, із самого дитинства, коли ми ще з мамою приходили до храму. Дивлячись на ікони, я завжди думала, де б можна почепити певну квітку. А також старалася прикрашати домашні ікони. Одного разу, побачивши прикрашену ікону в одному з храмів Ужгорода, виник задум зробити подібне і у нашій церкві», – розповідає Вікторія.
Пригадує, першою роботою була верхівка з квітів для ікони, яку придбали для монастиря у с. Осій Іршавського району. Впродовж року дівчина виготовляла композиції тільки для храму Виноградова, який відвідувала. Каже, що дуже допомогла підтримка настоятеля, який заохочував створювати роботи з квітів.
Квіткові композиції особливо важливі під час церковних свят, коли на аналой (підставка, що використовується під час богослужінь. — Авт.) ставиться головна ікона свята. Флорист зауважує, що є храми, які перед святами постійно роблять замовлення на прикрашення. І все частіше не тільки ікон, а й церковної утварі. «Я намагаюся підібрати квіти по чину празника, до прикладу, якщо свято на честь Богородиці, то стараюсь, аби не було червоних квітів. На Різдво Христове усі замовлення зазвичай виконуються у білій кольоровій гамі. Звичайно, є певна схожість, однак двох однакових робіт не буває», – зазначає пані Вікторія.
– Найзручніше прикрашати ікони безпосередньо у храмі, ніж працювати над замовленням удома, оскільки можна врахувати всі нюанси та можливості. Перед святами бувають і значні навантаження, коли в один день потрібно прикрасити декілька храмів. Тому подеколи доводиться прикрашати певні храми заздалегідь, на кілька днів раніше. Буває так, що прикрашаю храм один—два дні, і в той час, коли працюю, забуваю про все. Настільки віддаєшся роботі, що тобі нічого не треба.
Одне з особливих церковних таїнств – вінчання, для якого квіти також дуже важливі. Моя співрозмовниця зауважує, що ще не всі люди звикли до професійного прикрашання храмів, багато хто дивується.
«Займаюсь цією справою тому, що люблю. Чим далі, тим більше хочеться створювати, вдосконалюватися, придумувати щось. Я дуже рідко маю в голові цілісну картину, як має виглядати квіткова композиція. Здебільшого приходжу до храму, священик благословляє, і далі вже як вийде — все відбувається за волею Божою.
Усі роботи, каже, близькі до серця. Буває, що за якісь замовлення дуже страшно братися, іноді усю ніч не спиться, переживає. Але ніколи не каже, що не візьметься за щось. Бог так дає, що за молитвами все вдається. Тому, зізнається флористка, дуже хоче займатися цією справою й надалі.
Ольга ПАЛОШ, газета
"Новини Закарпаття"