Серед запрошених 13 - дільничних інспекторів міліції та колишні голови сільради Петро Пітра і Василь Біксей, які працювали у різні періоди у селі Білки. Вони трудились пліч-о-пліч, їх робочий день починався і закінчувався майже водночас. Разом вирішували проблеми, у них була одна мета – допомагати людям і працювати для сільської громади. Звісно, що люди на селі за такого ставлення до них відчували захищеність і поважали своїх дільничних.

У розповіді колишнього сільського голови Василя Біксея прозвучало багато хороших слів на адресу тодішніх дільничних та дружинників, яких на той час у селі Білки налічувалось більше 100 чоловік. Кожний вечір вони виходили на чергування по 5-7 чоловік разом з дільничними. Вони працювали під гаслом «Добробут села - без правопорушень».

Петро Пітра, будучи головою Білківської сільради, зі своєї сторони допомагав тодішнім правоохоронцям. Разом з батьком, Юрієм Пітрою, двічі Героєм сопраці, народним депутатом Верховної Ради СРСР звернувся до міністра МВС СРСР, щоб у селі Білки збільшили кількість дільничних інспекторів. З початку були два, а далі – три і навіть потім мали мотоцикл.

За віком, найстаршим дільничним, який працював у 80-х роках у Білках на даний час є Михайло Антолик. Йому доводилось затримувати особливо небезпечного злочинця, який зґвалтував дитину.

Свою кар’єру правоохоронця розпочинав у селі Білки Василь Микита, який у подальшому був призначений на посаду начальника служби дільничних інспекторів. Ним вперше у районі у Білках була організована охорона центри села. Таке рішення було прийнято через часті крадіжки із магазинів. Після того, як у вечірній час охоронець із рушницею ходив по селу, крадіжки відразу припинились. Василь Микита будучи керівником дільничних, завжди у село їхав сам представляти нових дільничних та знайомити із мешканцями села. Так було і на цей раз. У відділення був направлений новий дільничний Іван Магурський. Вони поїхали у Білки, де вже їх очікував актив села. Запитавши де сільський голова, люди відповіли у лікарні і він потребує терміново донорської крові. Василь Микита представив нового дільничного сільській громаді, а далі Іван Магурський запропонував свою допомогу. Іван Іванович, відразу поїхав до лікарні, де познайомився зі сільським головою і здав для нього кров.

Саме із таких благодійних вчинків і розпочиналась робота дільничних з сільськими громадами. Полковник міліції у відставці Іван Ваколя, пропрацював у селі Білки більше 6 років. Саме тут розпочалась його професійна кар’єра правоохоронця, тут він розкрив свої перші злочини. Коли прийшов у село то було 7 не розкритих крадіжок із магазинів. Молодий дільничний зумів вирахувати родину, яка з особливим цинізмом скоювала крадіжки і тривалий час відчувала безкарність. Однак з приходом у село Івана Ваколі кількість злочинів різко зменшилась. Він був кращим дільничним області і навіть України.

Про дільничного Олександра Бажів і тепер ходять легенди. Він розкрив вбивство бабусі і зґвалтування дівчинки, яку мама залишила доглядати старенькій. Упродовж дня встановив особу злочинця, який на п»яну голову скоїв ці злочини. За рішенням суду зловмисник отримав вищу міру покарання. За розкриття цього злочину Олександра Бажова міністр МВС СРСР нагородив іменним годинником.

Одному із перших дільничних на Іршавщині звання підполковника було присвоєно Михайлу Садварій. У 1992 році осінній паводок зачепив і село Білки, а тоді його обслуговував Михайло Михайлович. Присілок Телятинець підтопило серед ночі, дільничному доводилось організувати цілодобове чергування та надавати допомогу селянам.

Василь Самбур працював дільничним у Білках більше 7 років. За проханням районних депутатів та сільського голови Василя Зейкан обласним керівництвом навіть було виділено у село автомобіль ВАЗ. Василь Самбур разом із Федором Бряник розкривали і затримували сільських крадіїв. Жодне звернення мешканців села не розглядалось без їх участі. Вони могли до приїзду слідчо-оперативної групи розкрити злочин чи затримати злочинця.

Деякий час працював дільничним у селі Білки Андрій Чонка. Маючи досвід роботи у карному розшукові, тримав все під контролем, проводив профілактику. Одного разу їхав сусіднім селом, де помітив на вулиці якиєсь дивний комок лахміття. Підійшовши ближче побачив, що комочок заворушився і виглянули маленькі дитячі пальчики. Відразу викликав лікарів «швидкої допомоги», повідомив до райвідділку. Поки лікарі надавали медичну допомогу дівчинці, Андрій Чонка знайшов через 4 години матір. Жінка народивши дитину відразу її загорнула у лахміття і викинула на вулицю. У подальшому проти матері було порушено кримінальну справу.


Тривалий час працювали дільничними інспекторами у Білках Юрій Лакатош та Семен Келемен. Згодом Юрій Лакатош очолив ізолятор тимчасового тримання, а Семен Келемен був призначений на посаду старшого слідчого. Де б вони не працювали завжди себе показали справжніми професіоналами.

Саме з дільниці обслуговування розпочинали свою професійну кар’єру підполковник Федір Петер та майор Михайло Ігнатко, які нещодавно вийшли на заслужений відпочинок. Федір Петер пропрацював більше 7 років дільничним інспектором, а потім був призначений на керівні посади, остання із яких заступник начальника райвідділу міліції.


Під час зустрічі прозвучало багато хороших слів про роботу дільничних у 60-х, 70-х, 80-х, 90-х та 2000-х роках, присутні не забули й тих, хто відійшов у вічність, це Василя Хохідру, Василя Сокач, Івана Савко.

Теперішній сільський голова Василь Зейкан розповів присутнім про сьогоднішніх інспекторів поліції Богдана Попюрканич, Василя Кебелеш та Василя Зейкан, які тепер обслуговують село Білки. Повідомив, що на сесії сільської ради затверджено програму у якій передбачено встановлення камер відеоспостереження у центрі села, освітлення, та кошти на паливно-мастильні матеріали для службового автотранспорту поліції.

На завершення Петро Пітра запросив всіх присутніх відвідати нещодавно відкритий ним музей на дому двічі Героя соціалістичної праці Юрія Пітри. Під час відвідування музею, ветерани та інспектори поліції почули цікаву розповідь Петра Пітри про двічі Героя соціалістичної праці Юрія Пітру, про відомого силача Івана Фірцака-Кротона, про історію села та видатних людей Іршавщини та Закарпаття. Приємно відзначити, що у цьому музеї окремо відзначена участь правоохоронців у житті села, про що свідчать багаточисленні фотографії різних часів.

Присутні ветерани служби дільничних та інспектори поліції запропонували на весні провести аналогічну зустріч із виїздом, в ті місця у селі, де колись проводились відпрацювання, затримувались небезпечні злочинці та розкривались резонансні злочини. Ветерани побажали нинішнім інспекторам поліції успішно пройти переатестацію і продовжувати справно нести службу на благо громади села Білки.