До теми Швейка «шерегіївці» звернулися вдруге: 30 років тому її поставив словацький режисер Ярослав Сисак, а теперішній режисер грав одну з ролей. Василь Шершун каже, якщо порівнювати вистави, то і Сисакова, і та, яку привозила до Ужгорода столична трупа з участю Богдана Бенюка й Анатолія Хостікоєва, – драматичні, натомість ужгородці представили музичну комедію, яка в наш розхристаний час все ж дає глядачеві чимало нагод і для філософських роздумів.

За словами режисера, він намагався у балагані й банальних буднях показати промінчик світла. «Фінал, як і в оригіналі, ми залишили відкритим: глядач не знатиме напевно, чи загинув Швейк, а чи вижив, – розповідає Василь Шершун. – Але, однозначно, Швейки мають жити! На таких людях тримається світ – простих та добрих. Звісно ж, і вони мають за собою деякі грішки, але ж то – грішки, а не гріхи, через які, приміром, цілі держави потрапляють у безвихідь, розв'язуючи війни. Твір Гашека нам видався вельми актуальним, і не тільки через сатиру на воєнні реалії, але й через прагнення розбудити любов до звичайної людини, до того Швейка, який почасти є в кожному з нас».

У виставі задіяна вся трупа, два акторські склади, кожен з яких, за словами режисера, грає по-інакшому. Поставили її фактично за місяць репетицій. На прем’єрі молодий актор Сергій Баранов зіграв свою першу головну роль. На прес-конференції режисер зізнався, що дуже складно було розподіляти ролі між акторами, хотів дати можливість молодим талантам розкритися.

Прем’єра відбулася при повному аншлагу. Глядачі оплесками реагували на майстерну гру акторів, пісні та кумедні ситуації впродовж вистави.

Музична комедія – сьома постановка в режисерській практиці Василя Шершуна, який 35 років у нашому театрі працює як актор, а з кінця 1990-х – і як постановник. Напередодні прем’єри Василь Шершун відсвяткував 60-річний ювілей. З цієї нагоди після вистави начальник управління культури Закарпатської ОДА Юрій Глеба нагородив ювіляра пам’ятною відзнакою.

Викладач кафедри української літератури Олег Хававчак називає постановку «Пригоди бравого солдата Швейка» позитивним явищем, хоча бачив у нашому театрі і вдаліші роботи. Педагог вважає ужгородську сценічну інтерпретацію новим прочитанням Швейка, але, висновкує, до театру абсурду не дотягнули: «Я не побачив надзавдання у виставі – все звелося до карнавалу і буфонади. Сподобалася гра акторів, виконання музичних номерів, які супроводжував оркестр».

Натомість письменник і журналіст Олександр Гаврош, завідувач літературно-драматичної частини муздрамтетру, визначає «Швейка» як найкращу прем'єру цього сезону. «Вистава вийшла на диво закарпатською – за своїм менталітетом, характером, образами. Таке, ніби це все відбувається у нас, а не в Празі. «Швейк» чудово продемонстрував можливості нашого театру як музично-драматичного. Для мене відкритям став молодий актор Сергій Баранов, який зіграв головну роль. Десь таким я й уявляв гашеківського Швейка – доброзичливого, трохи незграбного і кумедного. Думаю, що ця вистава чудово впишеться в репертуар муздрамтеатру і матиме успіх у глядача».

Другий показ вистави відбудеться 21 лютого. І на сцену вийде вже інший склад акторів, так що закарпатський Швейк матиме ще одне народження

Іванка Когутич, Медіацентр УжНУ