Колишній півзахисник «Говерли» Дмитро Трухін розповів про виграний судовий позов проти ужгородського клубу та своє життя після завершення кар’єри.
Контракт Дмитра Трухіна з «Говерлою» завершився ще у травні, й відтоді футболіст намагається відсудити у клубу 12-місячну заборгованість по зарплаті. Пізніше ж стало відомо, що Трухін вирішив «повісити бутси на цвях» та взятися за проблему на юридичному рівні, подавши на «Говерлу» позов до Галицького районного судуміста Львова. А вчора стало відомо, що
львівський суд оголосив про рішення на користь Трухіна, присудивши тому виплату в 9 мільйонів гривень.
— Сьогодні з’явилася інформація, що ви виграли справу проти «Говерли» у Галицькому районному суді Львова. В результаті досягли того, чого хотіли? — Суд прийняв справедливе рішення, адже не платити людині зарплату 12 місяців — це ненормально. Наскільки я розумію, «Говерла» й далі не збирається платити, тому стосовно виплат нічого не можу сказати. Це ж «Говерла» та Шуфрич — цим все сказано.
— Чому вирішили звертатися саме до загальнодержавних, а не до спортивних органів правосуддя? — Футбольні суди приймають рішення, але їх ніхто не виконує. Я зі своїм юристом вирішив піти іншим шляхом і звернувся з позовом на державному рівні. Якщо команда не виконуватиме рішення цього суду, це викликатиме вже якусь кримінальну відповідальність чи щось подібне (не знаю, як правильно це назвати).
— ФІФА та УЄФА негативно ставляться до впливу державних структур на футбольні клуби. Не боїтеся, що це якось вплине на вашу справу та на вас особисто? — Якби я був діючим футболістом, мене могли б дискваліфікувати. А зараз я поза футболом і намагаюся відстояти це рішення. Я не вкрав ці гроші і не зробив нічого протиправного, лише хочу отримати чесно зароблене. Як інші структури дивитимуться на це, чесно кажучи, ще не думав.
— Мали діалог з кимось із Шуфричів з приводу заборгованостей? — Після того, як в мене завершився контракт з «Говерлою», не було жодних розмов з її керівництвом. Вже більше півроку ніхто з Ужгороду зі мною не зв’язувався і не намагався вирішити це питання. Це ж не лише до мене таке ставлення: хлопці, які грали зі мною в команді і мають заборгованості зі сторони «Говерли», також ні з ким не говорили. Шуфричам байдуже на футболістів, які колись приносили користь «Говерлі».
— Що сказав Олександр Шуфрич, коли востаннє говорили з ним? — Через півроку після приходу в «Говерлу» В’ячеслава Грозного в клубі почалися проблеми. Почалися постійні затримки й обіцянки, мовляв, «ось-ось будуть гроші». «На наступному тижні», «через два тижні», «зіграєте добре — приїдуть гроші» — в ці обіцянки я не вірив. Наприклад, Олександр Шуфрич говорив про майбутнє погашення зарплатні чи Грозний обіцяв, що Шуфрич-старший не кине команду, — це все брехня. Це ми вже давно проходили. Навіть якщо вони сьогодні зателефонують і скажуть, що завтра виплатять зарплату, я десять разів подумаю, чи повірити в це.
— Ходили чутки, що Грозний, на відміну від футболістів «Говерли», отримує заробітну плату… — Я не чув розмову Грозного і керівництва клубу, тому не можу знати, про що вони говорили чи домовлялися. Можу сказати інше: мені дивно, як стільки часу можна працювати без грошей? Я не отримував зарплату стільки часу і мене це дуже гнітило. Але Грозний продовжує працювати та керувати командою. Якщо так, то в нього є якийсь інтерес в цій справі та зацікавленість й надалі залишатися у футболі. Може, він справді дуже любить футбол, стільки часу працюючи безкоштовно?
— Зараз в «Говерлі» дуже скрутна ситуація: команда ще не поїхала на збори, існує заборона на реєстрацію новачків та море боргів. Як вважаєте, які найближчі перспективи клубу і скільки йому залишилось жити? — Мені цікаві мотиви утримувати клуб у людей, які не платили, не платять і не хочуть платити гроші своїм працівникам. Поки ФФУ дозволяє їм таке свавілля, вони будуть триматися на плаву. Але вже потроху «Говерлі» «перекривають краники»: то гравців забороняють заявляти, то ще щось… Коли буде остаточно відомо, що керівники «Говерли» нічого не можуть зробити, то й прийде кінець клубові.
— У жовтні ви заявили, що завершаєте професійну кар’єру. Чи не змінили своє рішення с прагненням повернутися на поле?
— Ні, не змінив. Я залишаюся поза футболом і не збираюся повертатися.
— У чому причина такого рішення? — По-перше, не було запрошень з України. Одного разу я мав пропозицію з Білорусії, але закордон не хотілося їхати. Також пропонували в першу лігу, але цей варіант я теж відкинув. Самі бачите, що зараз робиться в Україні. Якщо в таких клубах як «Металіст» і «Дніпро» є заборгованості, то що говорити про інших.
— Чим займаєтеся поза футболом? — Поки що розвиваюся в напрямку, який зовсім не пов’язаний зі спортом. Коли чогось досягну в цій справі, то можна буде про щось говорити.
Footboom.com