У документі наголошується, що особливістю функціонування аграрного сектора Закарпаття є те, що у його сільській місцевості проживає 63,2% населення, цей показник по Україні - 31,3%.
Агропромисловий комплекс краю формують: суб’єкти сільського господарського виробництва, зокрема 1627 одиниць сільськогосппідприємств, з яких 50 - великі та середні товаровиробники, фермерських господарств - 1489 одиниць, особистих селянських господарств - 252,4 тисячі одиниць.
Для виробництва сільської продукції основним ресурсом є землі сільського призначення. Торік обліковано 450,9 тис. гектарів сільськогоспугідь, у т.ч. 199,7 тис.га ріллі. Аграрна реформа призвела до докорінних змін у структурі землекористувачів та землекористування, значної трансформації земель сільськогосподарського призначення від товарного сектору до особистих селянських господарств.

Сьогодні у власності і користуванні особистих селянських господарств перебуває 79,7% сільгоспугідь та 81,9% ріллі. У користуванні сільгосппідприємств знаходиться 42,7 тис.га або 9,5% сільськогоспугідь, у т.ч. 29,5 тис.га ріллі або 14,7% від загальної площі ріллі.
Іншою особливістю ведення аграрного виробництва є висока питома вага меліорованих земель сільського призначення. Площа меліорованих сільськогоспугідь складає 172,7 тис. га або 38,3% до загальної площі сільгоспугідь, а об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що обслуговують ці угіддя, потребують реконструкції, ремонту з метою захисту посівів від підтоплень, засушення, загибелі та запобігання отримання збитків сільськогосптоваровиробниками.
В умовах економічних, кліматичних змін, впливу інших факторів сільського виробництва, зокрема продукції рослинництва все частіше зазнає негативного впливу.
Землеробство протягом останніх років ведеться в умовах незадовільної роботи меліоративних систем, понаднормативного строку експлуатації матеріально - технічної бази, застосування застарілих технологій тощо.

У зерновиробництві низька питома вага в структурі зернових культур ярої пшениці (2,0%), жита та гречки (0,7%), відсутні посіви проса та сорго.
Значні втрати зерна при збиранні врожаю спричинені тим, що 85% зернозбиральної техніки відпрацювали свій амортизаційний період. Обсяги виробництва продовольчого зерна забезпечують лише 30% потреби області, щороку збільшуються площі посіву під зернофуражними культурами (кукурудза на зерно – 42,6 тис. га або 52,0% в структурі зернових).

Проблемними питаннями є і відсутність спеціалізованих господарств з виробництва овочевої продукції, зокрема в приміських зонах області, необхідної кількості холодильників, овоче-, картопле-, фруктосховищ і складських приміщень для довгострокового зберігання готової продукції.
Наявні площі плодоягідних та виноградних насаджень здебільшого використовуються з понаднормативним строком промислової експлуатації. Сортовий та породний склад насаджень не відповідає вимогам переробної промисловості та споживачів у свіжій продукції.
Проведені посадки багаторічних насаджень є недостатніми в основному через недостатність стартового капіталу.
Тож, метою створення належних умов для розвитку товарного виробництва продукції рослинництва, досягнення позитивних змін у галузі, шляхом нарощування рослинницької продукції, підвищення рівня забезпеченості області продуктами харчування і пропонується затвердити вищезгадану Програму.
Основні її завдання – раціональне використання земель сільського господарського призначення, удосконалення та стабілізація землекористування, консолідація земель у товарному сільськогосподарському виробництві, розвиток насінництва, створення резервного фонду посівного матеріалу, підвищення якості зерна, розвиток зрошуваного землеробства, розбудова інфраструктури рослинницької продукції та оновлення матеріальної бази; збільшення обсягів виробництва зерна, у тому числі продовольчого та інших видів рослинницької продукції, забезпечення населення свіжою продукцією відповідно до раціональних норм споживання, а консервної промисловості сировиною; впровадження системи зрошення в садівництві, виноградарстві, овочівництві, картоплярстві, як можливість регулювання вологозабезпеченості в посушливий період;зменшення ризиків виробництва рослинницької продукції, забезпечення прибуткового ведення рослинництва.
Щодо фінансового забезпечення Програми. Для реалізації Програми розвитку та підтримки галузі рослинництва в області на 2016-2020 роки щорічна потреба у коштах з обласного бюджету за пріоритетними напрямками складає майже 20 млн.грн.