В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція Закарпатської обласної організації Комітету Виборців України на тему «Як проходить люстрація на Закарпатті: проблеми та шляхи вирішення».
Дмитро Тужанський, голова закарпатського осередку КВУ розповів про хід реалізації міжнародного проекту зі спостереженням за люстрацією в Україні та представив результати моніторингу люстрації у Закарпатській області. За словами Д.Тужанського, станом на 15 березня 2016 року в Україні люстровано лише 900 осіб, згідно з інформацією Мін’юсту. На Закарпатті активісти Майдану, представники Громадського конвенту проводили «громадську люстрацію» ще до прийняття відповідного закону. Перевірку в країні наразі проходять більше 153 тисяч осіб, це практично всі чиновники. На Закарпатті перевірку проходять судді, працівники юстиції, кандидати на голів РДА, які вже навіть не претендують на ці посади. Область наразі є одним з аутсайдерів за кількістю люстрованих посадовців. Наразі йдеться про 13 осіб. Така ж мала кількість – тільки на Франківщині. В Одесі – вже майже сотня люстрованих, на Донеччині – 67.
Більшість закарпатських люстрованих наразі оскаржують ці рішення у суді.
Крім того, чимало чиновників уникають люстрації різними методами. Наприклад, «відвідують» АТО або судяться за застосування закону про люстрацію як «політичний тиск».
«Люстрація - це один з найбільш дієвих механізмів очищення влади, втілених у Європі. Ми найближче до ЄС, на Закарпаття звертають велику увагу. Тому є запит до громадськості більше приділяти увагу цьому питанню, брати участь в роботі громадських рад, атестаційних комісій тощо», - каже Дмитро Тужанський.
Віталій Глагола, громадський активіст зауважив: «Одне з наших основних завдань сьогодні – стати ситом громадського контролю за діями поліції. Якщо матимете дані про конкретного полісмена, їх можна буде надавати відповідній атестаційній комісії. Увійти до її складу може будь-хто бажаючий, подавши заявку на сайті Нацполіції».
Андрій Шекета, експерт Інституту політичної освіти додав: «Україна запізнилася з люстрацією років на 22. Приклад європейської люстрації здійснений після комуністичних правлінь, який дав змогу прийти до влади новим елітам. Відповідний закон мав би привести до порядку всі хаотичні ініціативи громадських активістів з цього приводу. Але працює він дуже в’яло. Крім того, більшість людей, які підпадають під люстрацію, повернулися у владу через обрання на виборах». Майже 90 % топ-посадовців режиму Януковича на Закарпатті були переобрані у представницькі органи влади, тобто законно повернулися до неї в інший спосіб, фактично обійшовши закон про люстрацію.
«На Закарпатті є чиновники, які добровільно звільнилися після прийняття закону, бо, наприклад, у радянські часи мали співпрацю з КДБ. Водночас для справжніх порушників є чимало способів закон обійти», - каже Андрій Шекета.
Фахівці розповіли також, які труднощі виникають при проведенні люстрації на Закарпатті. У ході фахового обговорення були вироблені й рекомендації щодо того, як покращити механізми люстрації в майбутньому.