Власне, саме так можна визначити провідну тему розширеного засідання Комісії з питань стратегічного соціально-економічного розвитку, раціонального використання ресурсного потенціалу і реформ Громадської ради при ОДА, яке відбулося 8 квітня у приміщенні обласної державної адміністрації. У засіданні взяли участь голови зацікавлених комісій, члени президії Громадської ради, консультанти Регіонального Офісу реформ, представники профільних департаментів і управлінь ОДА.
Як на самому початку засідання Комісії зауважив її голова і модератор заходу Олег Лукша, стратегічне планування – це і процес, і управлінський документ, в якому обов’язково консолідовано беруть участь і ділять відповідальність не лише влада, а й експертна громадськість, бізнес і місцеве самоврядування.
Серед запропонованих для обговорення питань:
1. Стан реалізації Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2020 року.
2. Резолюція-рекомендація Закарпатського дискусійного клубу розвитку і реформ "Інтелектуальна платформа" від 30 березня 2016 року щодо стану реалізаціїРегіональноїстратегії.
3. Спільне проведення громадських антикорупційних експертиз з Комісією з питань екології, природокористування і охорони довкілля Громадської ради при ОДА.
4. Стратегічне планування розвитку Тячівської об'єднаної територіальної громади до 2025 року.
Стратегія розвитку нашого регіону, серед розробників якої – провідні експерти, науковці, громадські діячі, розрахована до 2020-го року. Маючи гіркий досвід невиконання попередньої Стратегії, передбаченої до 2015 року, громадськість вирішила взяти на чіткий контроль вже нову Стратегію, діючи на упередження ризиків. Нагадаємо, 30 березня ця тема стала ключовою і в обговоренні Закарпатського дискусійного клубу розвитку і реформ «Інтелектуальна платформа», четверте засідання якого вже традиційно відбулось у залі Вченої Ради УжНУ.
Нині регіональні стратегії отримали нарешті від держави один з фінансових інструментів реалізації – гарантовану долю коштів у Державному фонді регіонального розвитку (ДФРР). З єдиною вимогою – кошти ДФРР використовувати виключно на проекти стратегічного значення, визначені на основі прозорих механізмів обговорення з експертною громадськістю наперед у Плані заходів з реалізації Стратегії. Саме відсутність такого Плану заходів, консультацій з громадськістю та системи моніторингу і стали причинами провалу процесу реалізації попередньої Стратегії розвитку Закарпаття до 2015 року.
Стратегічне планування особливо важливе для об’єднаних територіальних громад. Прикладом того, що такий формат роботи визнано не лише в Україні є той факт, що за підтримки і супроводження Агентства розвитку «Європоліс» Тячівська об’єднана територіальна громада скористається результатами конкурсного проекту Міжнародного Фонду «Відродження». Із 79 проектів, поданих в Україні на конкурс «Стратегічні плани для об’єднаних територіальних громад», саме Тячівська, одна з 11-ти, отримає підтримку Міжнародного Фонду «Відродження». Проект, нагадаємо, має бути завершений уже в грудні 2016 року.
Проте, з огляду на тему засідання, варто говорити навіть не про ресурсну складову, а досвід системної роботи. Адже паралельно із Стратегією, буде розроблятися реальний план її реалізації із місцевим нормативним актом відповідальності за його невиконання. І саме приклад Тячівської громади може і повинен стати тим успіхом, який матиме продовження і відображення в інших громадах. Що стосується Регіональної стратегії, то один з її пріоритетів якраз і стосується інтегрованого розвитку міських і сільських територій. Отже, Стратегія Тячівської громади повністю лягає у русло, визначене пріоритетом розвитку усього Закарпаття.
Як ішлося на засіданні, і на цьому наголошував Олег Лукша, до Плану заходів регіональної стратегії не можуть включатися проекти, мета яких – «латання» дірок у бюджеті: ремонт доріг, дахів, соціальних закладів тощо. Мова має йти виключно про проекти стратегічного значення, прогнозовану вигоду від реалізації яких отримає кілька районів і навіть область! І саме у цьому сенсі проекти, подані від об’єднаних громад та районів мають очевидну перспективу. До прикладу, капітальний ремонт основних доріг та крупних об’єктів інфраструктури – безумовно проекти стратегічного значення. Крупні екологічні і природоохоронні проекти – так само.
Інша справа – відсутність проектного менеджменту. Саме через це левова частка проектів, поданих з районів, не витримують експертної оцінки ані на загальноукраїнському, ані європейському рівнях. Завдання органів місцевого самоврядування – створювати інституції розвитку територій, спроможні здійснювати розробку проектів стратегічного значення відповідної якості. Адже ми задекларували євроінтеграцію і навіть маємо Угоду про асоціацію з ЄС.
Ще одна, не менш важлива проблема – відбір проектів до подання їх на затвердження до Мінрегіонбуду (для включення до фінансування з ДФРР). Цей процес повинен проходити прозоро, із виключенням будь-якого лобізму. Є також світовий досвід і практика функціонування Агенцій регіонального розвитку, яку ще належить створити в області. І хоча нині, як повідомила начальник управління департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА Любов Когуч, проекти подаються на конкурсну комісію з попереднім відбором у районах та від органів місцевого самоврядування, серед них не так вже й багато проектів справді стратегічного значення. З цього приводу нещодавно проведено робоче засідання представників районів..
Зважаючи на усе, сказане вище, засідання прийняло резолюцію, до якої, зокрема, увійшли такі конкретні пропозиції:
- Запропонувати департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА спільно з членами і залученими експертами профільної та інших комісій Громадської ради при Закарпатській ОДА розробити проект змін, доповнень і коригувань до Плану заходів з реалізації у 2015-2017рр. Регіональної стратегії та подати його на обговорення і затвердження обласної ради. З цією метою утворити до 25 квітня 2016р. Робочу групу з громадських експертів по 4-м стратегічним цілям Регіональної стратегії.
- Утворити до 25 квітня 2016р. «Громадський моніторинговий Комітет реалізації Регіональної стратегії» з числа висококваліфікованих експертів – волонтерів у складі до 12 чол., розробити Положення про нього та План його роботи і затвердити на черговому засіданні Комісії та ознайомити департамент економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА.
- Заснувати нову розвиткову інституцію в області з числа експертів регіонального розвитку. Робоча назва інституції – Аналітико-проектувальний експертний консорціум регіонального розвитку «Карпатія», який би став інтелектуальною ресурсною основою для формування Агенції регіонального розвитку Закарпаття, типове положення про яку нещодавно затверджене Урядом.
Реформа регіонального розвитку, яка розпочалась в Україні практично одночасно з реформою місцевого самоврядування, також є децентралізаційною системною реформою. Слід сповна використовувати її законодавчо-нормативні можливості. Таким був загальний лейтмотив засідання профільної Комісії Громадської ради при ОДА.
Свої рішення і рекомендації експерти і члени профільної та інших Комісій Громадської ради при ОДА вирішили спрямувати не лише департаментам і управлінням ОДА, але й обласним депутатам в особі Закарпатської обласної ради.
Регіональний офіс реформ