Цими днями у регіональних консультантів, які діють за підтримки програм ЄС при Закарпатському регіональному відділенні Асоціації міст України (ЗРВ АМУ) за проектом "ПУЛЬС", та виконавчого директора ЗРВ АМУ Ревтія І.І. і керівника Офісу реформ у Закарпатті, що був створений у 2015р. Мінрегіоном та Закарпатською ОДА, Дем’янчуком І.В. було багато робочих зустрічей і консультацій у сільських громадах Хустського району. Звісно, мова йде про процеси практичного утворення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) в рамках децентралізаційних реформ. У робочих поїздках по сільським громадам та наданні роз’яснень і рекомендацій щодо різних аспектів утворення ОТГ взяли активну участь консультант з правових питань АМУ Лукша О.В. і консультант з бюджетних питань АМУ Траньович Ю.П.
Перспективи Липчанської ОТГ Команда консультантів Асоціації міст України з Ужгорода у селі Липча на запрошення сільського голови Малети Ю.І. провела консультативну зустріч з представниками ініціативних і робочих груп та депутатами сіл Липецька Поляна, Липовець і Липча, які ведуть переговори по створенню Липчанської ОТГ. У конфігурації Липчанської ОТГ – з огляду на природно-географічне розташування території повністю за річкою Ріка – не вистачає села Кошелево. Але Кошелівська сільська рада і активісти цієї громади ще не визначились з тим, у створенні якої ОТГ вони візьмуть участь. Дивна позиція, адже по цей бік р. Ріка інших сіл, аніж Липча, Липовець і Липецька Поляна просто немає! А про природне обмеження території ОТГ урядова методика дає чітке трактування.
Загалом активістів, депутатів та ініціаторів майбутньої Липчанської ОТГ (а їх зібралось 16 осіб) цікавило все: від переліку переваг від об’єднання – до процедурних питань створення ОТГ, від змін у бюджеті громади – до механізмів передачі земельних і майнових ресурсів, від вирішення кадрових питань – до ролі і зарплати нового актора у сільському місцевому самоврядуванні – старости. Наприкінці зацікавленої і корисної для обох сторін півторагодинної дискусії можна було підсумовувати: сільські депутати і активісти глибше усвідомили як сутність і зміст децентралізаційної реформи у місцевому самоврядуванні, так і набули більшої впевненості у своїх намірах і діях щодо створення Липчанської ОТГ. Утім, на жаль, у цій жвавій дискусії явно не вистачало представників Кошелевської громади.
Нижнє Селище готове до об’єднання По-різному, але також цікаво і навіть інтригуюче проходили робочі консультаційні зустрічі у селах імовірно створюваної Нижньоселищненської ОТГ – самому Нижньому Селищі та селах Копашново і Нанково. В їх організації і проведенні активну участь взяв депутат Хустської районної ради Липчей О.Ю.
Консультаційна зустріч з Нижньоселищанським сільським головою Шолею І.М. і секретарем ради Ларь В.М. та активом села більше стосувалась аналізу розрахунків бюджету майбутньої ОТГ в конфігураціях Н.Селище – Копашново та Н.Селище – Копашново – Нанково. В обидвох варіантах досягаються суттєвий виграш і переваги від об’єднання. Окрім того, лідер нинішньої Нижньоселищанської громади Шоля І.М. розповів про заклади бюджетної інфраструктури, показав відремонтований і просторий Будинок культури, поділився планами проведення масових акцій і фестивалів на зразок «Селиської співанки», розповів про нинішній стан розвитку економіки і підприємництва та сільського туризму, провів екскурсію на знамените мале підприємство – Селиську сироварню, де виготовляють одні з кращих сирів в Україні за французькою технологією.
Попри всі кризи і проблеми, Нижнє Селище в особі його депутатів та активістів і громади готові стати центром майбутньої ОТГ.
Копашново може гордитись своїми активістами і депутатами Інший характер мала робоча зустріч з депутатами і активістом суміжного із Нижнім Селищем села Копашново. Команда консультантів і радників Закарпатського РВ АМУ фактично була запрошена сільським головою Гангуром Ю.І. до участі в пленарному засіданні сесії сільської ради, на якому основним питанням порядку денного став детальний звіт раніше створеної «Робочої групи з вивчення питання щодо добровільного об’єднання територіальних громад». З доповіддю виступив голова цієї Робочої групи і депутат сільської ради Молнар І.С., а присутніми були всі 11 членів цієї Робочої групи разом з депутатами, сільським головою і запрошеними консультантами Регіонального офісу реформ. Грунтовність аналізу і переконливість аргументів доповіді Молнара І.С. вразили всіх присутніх. Її головний висновок: об’єднання з Нижнім Селищем вкрай вигідне, перш за все, з позицій підвищення якості і рівня життя людей та надання послуг в усіх селах об’єднаної громади. Прикрим залишається єдиний факт: Нижньоселищанська ОТГ була б більш ефективною і спроможною, якби до її складу увійшло і село Нанково. І справа не лише у зростанні ресурсного потенціалу і кількості населення з приблизно 10 тис. осіб до 15 тис. осіб, а й загалом у кращому наближенні комплексу параметрів щодо спроможності ОТГ до економічного, просторового, соціального й інвестиційного розвитку. Під час сесії депутати затвердили як звіт Робочої групи, так і погодились з її пропозиціями і рекомендаціями та затвердили текст звернення до мешканців, яке буде використовуватись в акціях опитування і проведення загальних зборів мешканців Копашнова щодо утворення ОТГ. Після виступів на сесії кожного з 4-х учасників команди Регіонального офісу реформ ЗРВ АМУ їм було задано немало запитань із залу. Більшість із них стосувались неясностей чи фіксації існуючих недосконалості чинних законодавчо-нормативних актів щодо децентралізаційних реформ. На жаль, темпи схвалення нових реформних законів парламентом сповільнено.
Село Нанково все ще не визначилось Під вечір, коли команда консультантів і радників Регіонального відділення Асоціації міст України вже готувалась від’їхати до Ужгорода, стало відомо, що й у сусідньому із Копашново та Н.Селищем селі Нанково у сільській раді зібрались депутати і члени ініціативної групи, якій уже рішенням сесії Нанківської сільської ради було доручено розглянути пропозиції як Нижньоселищанської, так й Ізянської сільських рад щодо утворення ОТГ. Користуючись нагодою, вони і запросили команду консультантів і радників ЗРВ АМУ для консультаційної зустрічі у приміщенні Нанківської сільради.
І ця, більш як годинна консультаційна зустріч і справді відбулась за участі 12 активістів і депутатів с. Нанково, серед яких був і сільський голова Грицак Ю.І. Звісно, бурхливий і емоційний характер зустрічі свідчили, як про її непідготовленість, так і про брак правдивої та необхідної інформації щодо реформ, у т.ч. законодавчо-нормативного характеру. Відчувалась і наявність невеликої зацікавленої групи Нанківської громади щодо об’єднання із с. Іза або навіть утворення ОТГ з центром у с. Нанково – лиш би не об’єднуватись із суміжними територіальними громадами сіл Нижнє Селище і Копашново. Втім, до остаточного і об’єктивного рішення Нанківській громаді ще належить пройти свій непростий шлях відкритих переговорів, усвідомлень, прозорих домовленостей і компромісів. Важливе інше: на цьому шляху не мало б бути місця кулуарності, закритості, міфотворчості і обману громади на догоду чиїмось політичним, приватно-бізнесовим інтересам чи особистим амбіціям. Саме про це і йшлося у виступах і відповідях на запитання всіх членів команди консультантів і радників Закарпатського регіонального відділення АМУ у Нанківській сільській раді. Адже ніколи не можна забувати, що головною метою створення ОТГ є виключно підвищення якості і рівня життя громади.
Замість резюме Червневі поїздки і робочі зустрічі у районах і сільських громадах Закарпаття 2016 року разюче відрізняються від аналогічних заходів червня 2015 року. І різниця полягає не стільки в контингенті учасників (здебільшого, сільські, селищні і міські голови у 2015 році та більш широкий актив, громадськість і депутати у 2016 році). Нині інтерес до проблем утворення спроможних ОТГ не віртуальний, не обережний і недовірливий. Він, цей інтерес, нині більш прагматичний, інколи проектується з досвіду існуючих Вільховецької і Тячівської ОТГ, має більш приземлені очікування і, водночас, - більш націлений на кінцевий успішний результат. В той же час, як і минулого року, нерідко мова йде про дрібні, невеликі ОТГ, щодо яких вдалося домовитись. І це критично близько до вихолощення сутності і змісту реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою України загалом. Проявам цього головного недоліку сприяє і те, що Закарпаття досі залишається єдиною областю в Україні, де обласна виконавча влада остаточно не розробила, а облрада не затвердила оптимізований Перспективний план територій спроможних громад Закарпатської області.
Причини такої затяжної паузи, що триває з часу скандального провалу голосування облрадою проекту Перспективного плану у серпні 2015 року, залишаються для громадськості і органів місцевого самоврядування невідомими.
Олег Лукша, консультант з правових питань Закарпатського регіонального відділення АМУ, проект "ПУЛЬС", співголова коаліції громадських організацій Закарпаття «Реформи задля гідного життя»