Якогось одного символа чи сувеніра, з чим би асоціювалося Закарпаття, поки що не вигадали.

З подорожей людина хоче привезти не тільки враження і фотографії. Дрібничок, листівок, магнітиків на холодильник - того, що нагадувало б про відпочинок - у кожного вдосталь. Популярні туристичні місця добряче заробляють на таких спогадах: окремі регіони намагаються знайти свою "фішку" і активно пропонують її туристам у вигляді сувенірної продукції.

На Закарпатті з сувенірами, відверто кажучи, не склалося. Банальні статуетки і магнітики, які "впарюють" приїзжим, часто зроблені в Китаї. На багаточисельних фестивалях і ярмарках, яких в області на рік проводять кілька сотень, столи ломляться від такої продукції - не надто якісної, не надто закарпатської, але яка вже є.

Тому з найзахіднішого регіону краще везти спогади. А ще - смак. Бо найкраще, що можна прихопити з собою з Закарпаття, це - їжа і напої: тут вони унікальні і в жодному іншому регіоні подібного не знайти.

Отже, "маст хев", як кажуть нині, кожного туриста на Закарпатті виглядає, приблизно, так.

Торт "Ужгород"

Кілька років тому відомий кондитер Валентин Штефаньо запустив у масове виробництво чи не найпопулярніший нині символ Ужгорода - торт. Неймовірно смачний. Його обожнюють і місцеві, і туристи. Колись, як тільки торт було презентовано, його виготовляли 50 штук на день. Зараз кондитери роблять вже близько шести тисяч тортів на місяць.

Вино

Якийсь окремий сорт порекомендувати неможливо. На Закарпатті багато порядних господарів вирощують виноград і роблять своє домашнє вино. А винні фестивалі області збирають тисячі туристів звідусіль. На таких фестивалях один винороб може продати близько тисячі літрів вина: червоні, білі, рожеві, сухі, солодкі - на будь-який смак. Пляшка справжнього закарпатського вина - чудовий сувенір або подарунок. Вино є головним гостинцем, який везуть із закарпатського краю у подарунок родичам та близьким як самі закарпатці, так і туристи.
Леквар

Здавалось би - що такого у звичайному сливовому повидлі? Але на Закарпатті воно особливе. Готують його довго й терпляче. Здавна в закарпатських селах, де проживають угорці, водилося так, що леквар варили гуртом. Ще зранку встановлювали казан посеред села, розпалювали під ним ватру. А тоді, увесь день підтримуючи вогонь, мішали в казані духмяне вариво. Справжній леквар готують 10–12 годин.

Раз на рік на Закарпатті навіть проводять фестиваль, присвячений леквару. А ще закарпатці вважають, що леквар має лікувальні властивості і допомагає при простудних захворюваннях чи проблемах з травленням.

Сир

Це задоволення на будь-який смак. Домашній сир, бринза, вурда - видів сиру, який виготовляють на Закарпатті, дуже багато. Особливо популярний сир "Селиський" - смачний, трохи з "запахом" - нині його продають вже не тільки в області. Роблять цей сир на невеликій сироварні у Хустському районі. Молоко беруть від місцевого населення, технологія виробництва сиру - швейцарська. Крім того, сир, як і вино, продають на усіх закарпатських фестивалях.
Трави

Обов’язково з Закарпаття треба везти гірські трави, які потім так приємно запарювати і пити смачнючий чай. Закарпатці намагаються скласти такі суміші, щоб поцінювачі змогли насолодитися неймовірною свіжістю і неповторним запахом. Трав'яні чаї мають неперевершений смак, колір, насиченість і аромат. Це дуже смачно і, без сумніву, корисно.

Тож не варто витрачати гроші на сумнівні "автентичні" закарпатські сувеніри. Краще їх витратити на справжнє - і смачне - задоволення.