На часі - проблема безпритульних тварин в Ужгороді.
В Ужгородському прес-клубі відбувся «круглий стіл» з приводу ситуації зі зграями безпритульних собак в Ужгороді, наявності вакцин проти сказу для потрепілих від укусів та шляхів вирішення цих проблем у місті.
Ініціатори «круглого столу» - ініціативна група мешканців Ужгорода, які запросили до участі представників влади, громадських активістів, медиків, захисників тварин та усіх, хто володіє ситуацією і може запропонувати шляхи її вирішення.
Усупереч істеричним прогнозом у соцмережах (де тема викликала жваве обговорення), ніхто не говорив про отруєння собак. Учасники дискусії продемонстрували цивілізований підхід до справи, хоча не обійшлось й без емоційних виступів. Присутні наголосили, що винуватцями проблеми безпритульних псів є самі люди, а далі від філософії перейшли до конкретики – пропозицій для подолання наявних проблем.
Позицію влади озвучив Олександр Габор, заступник міського голови Ужгорода: «Сьогодні варто говорити про те, як вирішувати це питання, що готова робити влада. У нас в місті є ГО «Барбос», яка здійснює роботу в цьому напрямку, їй передано на утримання і експлуатацію збудований притулок для тварин. Також є ГО «Зоошанс», яка так само має певні напрацювання у питаннях догляду, утримання і поводження з тваринами. Зокрема, є пропозиції з їхнього боку, які надійшли до міськради. Питання опрацьовується у підрозділах міськради, але виконавчі органи, як ви знаєте, напрацьовують питання, а далі рішення – за депутатами. Це питання не вирішується вольовим рішенням моїм чи міського голови, чи начальників підрозділів. Воно передбачає розроблення певної програми. Її ж реалізація потребує додаткових бюджетних асигнувань. Це питання не одного дня. Я впевнений, що спільними зусиллями ми змінимо ситуацію. Програма наразі розробляється».
Олександра Шмакова, вчитель ЗОШ № 3 висловилася: «У притулку нема оплаченої посади ветеринара, нема ні кухні, ні відповідних приміщень для тієї кількості тварин, яка є в місті. Притулок міськрадою зданий, але це «галочка». А громадська організація, яка відповідає за притулок, не може власними силами вирішити проблему, бо відлов тварин і стерилізація – це все гроші. У всьому світі, а я об’їздила багато країн, на вулицях не бачила безпритульних псів. Бо і люди, і пси, виховуються любов’ю. Собака ніколи не вкусить того, хто не зверне на неї увагу зі знаком мінус». На думку О. Шмакової, необхідно збільшити бюджетне фінансування діяльності притулку.
«Зараз це неможливо, у рамках тієї ситуації, яка існує, - тут же відповів заступник мера і додав: - Ми не заперечуємо, але спочатку маємо розробити механізм».
Наразі найбільше роботи в місті здійснює ГО «Барбос». Її очільниця Ірина Азізян сказала: «Зарплата ветеринару зараз нам не так і важлива, ми маємо фахівця, який працює безкоштовно. Є гостріша проблема: у 14 вольєрах помістити 400 собак нереально. Усе робиться поступово, якщо є проблема з псом і відповідне повідомлення від мешканців – забираємо тварину, стерилізуємо, вакцинуємо і пристроюємо її або відпускаємо, якщо мешканці двору не проти, щоб вона перебувала у дворі, адже вона вже не небезпечна, не хвора, не агресивна».
Що потрібно наразі місту, за словами І. Азізян – відлов собак для їх подальшої стерилізації. Для цього треба облаштування для вилову тварин. Про це і була пропозиція, подана у міськраду.
Володимир Гайович, обласний травматолог і рабіолог торкнувся медичного питання: «Питання про сказ не потребує негайного вирішення як апендицит чи різана рана. У резерві є один-два дні. Лікар, на якого скаржиться постраждала родина, мав, на мій погляд, доповісти начальству про проблему. Оскільки він це не зробив, то будуть вжиті відповідні заходи».
Журналіст Ірина Міллер сама постраждала від укусу собак. На «круглому столі» жінка порушила болючу тему медичної допомоги в Ужгороді: «На жаль, працівники нашої лікарні не обізнані з процесом лікування повністю, зокрема, не могли надати мені інформацію, чи вакцина сумісна з грудним вигодовуванням. Не могли сказати і про те, як діяти далі. Єдине – йдіть спостерігайте10 днів за собакою. Як це зробити в реальності?! «Барбос» мені допоміг тоді, але чому нема єдиної системи допомоги ужгородцям у таких ситуаціях? Можливо, я наївна, бо хочу, щоб це було в країні, якій я живу.
Мама постраждалої від укусу дитини також озвучила ситуацію з лікуванням, коли довелося відвідати 4 медичні заклади, перш ніж дитина отримала допомогу. А вакцину взагалі довелося шукати самим (її знайшли в Чопі). Жінка поставила питання перед медиками, чому це не зробив міський рабіолог.
«Чому це мала робити я, а не лікарі? У нашому місті з постраждалого ти ще й виходиш якимось монстром. Бо мою дитину покусали, а мені дають пораду «подружитися з тваринами». Хіба я винна, що з під’їзду зараз не можу вийти, як і усі сусіди, які бояться зграї. Не тільки допомоги нема, а ще й ти сам у всьому винен, - каже Марина Круз. – І я не можу у двокімнатну квартиру взяти з двору агресивну собаку і 10 днів за нею спостерігати. Це з мене не робить монстра, а тільки людину, яка живе у ХХІ столітті».
Любов Оленчук, голова спілки захисту прав пацієнтів додала: «Торік дитину на Закарпатті вкусив пес. І ми дзвонили особисто О.Богомолець, щоб надіслали вакцину. І взагалі шанс її отримати люди мають вибірково».
Дмитро Безкровний з Кінологічного центру повідомив: «У нас є 25 працівників зі спеціальними знаннями, ми тренуємо собак для поліції. Чим можемо допомогти? Щоб зменшилася кількість безпритульних, можемо надати консультації власникам тварин, які з ними з тих чи інших причин не справляються, щоб допомогти зберегти пса, а не викидати його на вулицю. Коли собака кусає, можемо, як кінологи, виїхати на місце. У нашому завданні - допомогти людям, локалізувати агресивних тварин і доставити у притулок».
На цьому місці мама постраждалої дитини попросила кінологів надагодити співпрацю з патрульними, які приїхали на виклик, однак не знали як діяти з собакою. Звернутися до кінологів також, на жаль, не порадили. А представниця «Барбосу» нагадала випадок, коли патрульні подзвонили їй і попросили «забрати двох алабаїв, які бігають по Другетів, бо ми їх боїмося».
Вікторія Демко, громадський активіст додала: «Я би хотіла подякувати «Барбосу»! Вони багато працюють, але разом з тим не охопити все без обладнання, транспорту, фінансів. Потрібно міській раді вишукати фінансування, щоб був хоча б один мобільний патруль, який міг би реагувати на екстрені ситуації. Владі також порадила б контролювати використання державних коштів. І ще: собаки на вулиці – бо ми байдужі і безвідповідальні. І з цим треба щось робити».
Активістка Віолетта Корнієнко додала: «Потрібно вводити відповідальність власників. Зараз є покарання лише за жорстоке поводження з тваринами. Оце і вся відповідальність власників. Але це навіть не місцеве питання, а всеукраїнське».
Присутні додали також приклад, коли днями на Одеській до смітника під’їхав джип та викинув 7 цуценят. «Викинула машина – а ви проходите повз. Не проходьте! Запишіть номер – подзвоніть, дайте інформацію у міськвиконком і поліцію. Крім того, діти просять батьків взяти цуценят додому. Це на літо. А у вересні такі тварини масово вилітають на вулицю. Почніть з інформації у школах. Крім того, вчіть їх, бо діти в Ужгороді масово знущаються з тварин», - закликали активісти.
Найцікавішим став виступ інспектора ММКП "Центр контролю за тваринами" з Мукачева, де порушену проблему вирішують ефективно, діє відповідна програма і є фінансування її потреб у сумі понад 600 тис грн. (машина, зарплати фахівцям, лікування тварин). Так, Юрій Кость поділився досвідом: «У нас діє Програма захисту тварин від жорстокого поводження, створення комфортних умов співіснування людей і тварин в м. Мукачево на 2016 рік». Спочатку ми домоглися машини, без неї ніяк. Тоді кинули всі сили на стерилізацію тварин. Це головне, щоб припинити народжуваність безпритульних. Тепер працюємо в іншій сфері - у нас вже цього року почнеться реєстрація хатніх тварин. Нам надали повноваження складати адміністративні протоколи на порушників вигулу. У парках і скверах вже встановили урни для собачих екскрементів.
А наступного року писатиму програму, щоб у кожному районі була створена зона вигулу для собак. Тож, почавши з безпритульних, переходимо до всіх собак, щоб питання було впорядковане комплексно. Як в Європі. Там захищають тварин через порядок, через правила».