Нині в Угорщині відчувається гострий дефіцит трудових кадрів (щонайменше 50 тисяч вакансій).
“Перевагу потрібно надавати тим, хто поділяє морально-етичні та культурно-історичні цінності угорців,” - наголосив високопосадовець.
Міністр навів як приклад гнучкий підхід у цьому питанні влади Чехії, де сьогодні офіційно працює 200–220 тисяч українців, і Польщі (близько 2 мільйонів громадян України). За різними оцінками, лише з Угорщини, населення якої становить менше 10 мільйонів, майже 600 тисяч громадян, переважно молодь, виїхали на заробітки у Західну Європу.
Згідно з дослідженням компанії Manpower Group за минулий рік, в Угорщині найбільше бракує водіїв, інженерів, бухгалтерів, хронічно не вистачає медпрацівників, зокрема, 300 дільниць залишилися без практичних сімейних лікарів, або ж близько 300 тисяч пацієнтів не мають свого терапевта.
Також відчувається гостра нестача програмістів, хоча ця категорія є найбільш високооплачуваною, зазначають топ-менеджери місцевих ІТ-компаній, бо йдеться про велику питому вагу цих підприємств у формуванні угорського ВВП і ризик втрати іноземних інвестицій.
Для легального працевлаштування в Угорщині, як і в інших країнах ЄС, громадянам країн - не членів Євросоюзу, як правило, треба отримати відповідний дозвіл, а потім звертатися з проханням про довготермінову візу чи дозвіл на мешкання з цією метою.
Сьогодні сотні закарпатців виїжджають в сусідню Угорщину на сезонні роботи, в основному на збирання плодоовочевої продукції.
“За один день можна заробити від 4 до 6 тисяч форинтів (приблизно 400-600 гривень),” – каже
Голосу Карпат Роберт Кочіш, який збирав у сусідів яблука.
Інший берегівчанин Ласло Сабов у вільні від основної роботи дні (він працює охоронником) їдуть разом із дружиною на велосипедах через КПП “Астей” в Берегшурань і теж збирають червоно- та зеленобокі плоди. А місто рясніє в оголошеннях “Пропонуємо роботу”, якими заманюють до себе різні підприємства Угорщини, Польщі, Чехії.