Хоча останніми роками спостерігається загальне зменшення споживання блакитного палива, що пояснюють його раціональним використанням, запровадженням енергозберігаючих заходів на виробництві й у побуті, переходом на автономне опалення.
Про це повідомив на брифінгу в четвер директор департаменту житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури Закарпатської ОДА Едуард Маляр. Він додає, що, до прикладу, за січень – вересень цього року населення скоротило споживання природного газу на 11,5% порівняно з аналогічним періодом торік, натомість електроенергії – наростило на 6%.
Е. Маляр нагадав, що вже кілька років в Україні діє державна програма енергозбереження шляхом придбання енергоощадного обладнання та матеріалів. Це так звані «теплі» кредити. Обсяг відшкодування для різних категорій становить:
40% суми кредиту, але не більш як 14000 гривень в розрахунку на одну квартиру за одним кредитним договором стимулювання ОСББ, житлово-будівельних кооперативів до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредиту, залученого на придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів;
20% суми кредиту, але не більш як 12000 гривень за одним договором, на придбання населенням негазових котлів;
30% суми кредиту, але не більш як 14000 гривень за одним кредитним договором, на придбання населенням енергоефективного обладнання та/або матеріалів;
35% суми кредиту, але не більш як 12000 гривень, для отримувачів субсидій.
Едуард Маляр каже, що хоч Закарпаття і не в лідерах, але наші мешканці беруть участь у згаданій державній програмі. За час її дії краяни отримали 772 кредити на придбання «негазових» котлів на 14 млн грн та 3754 кредити на енергоефективне обладнання та матеріали на 23,7 млн грн. ОСББ не такі активні – всього 9 із 412 (2,2%) подали заявки на кредитування на загальну суму 503, 9 тис. грн.
Нині кілька банків надає «теплі» кредити. Директор Закарпатської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» В’ячеслав Дворський розповідає: торік видали 1183 кредити на 25 млн гривень. Одна з проблем – людський фактор. Мова про ті ж ОСББ. Важко людей переконати, що є компенсація. Натомість керуючий філією Закарпатського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк» Сергій Калій зазначає: якщо раніше видавали по 30 – 40 кредитів у день, то нині – по 20 на тиждень. Справа в тому, що людей цікавлять тільки кредити з компенсацією (де відсотки відшкодовує держава). У 2016-му видали вже стільки «теплих» кредитів, як торік – понад півтори тисячі (загальна сума – 28 млн грн). Пан Калій акцентує, що є певні зміни для тих, хто отримує субсидію на «комуналку». Якщо раніше держава погашала їм 70%, то нині – 35%. До того ж компенсація вже не поширюється на котел.
До речі, зазначає пан Маляр, в області є Держагентство з енергоефективності, яке має сайт. Там можете зробити для себе калькуляцію онлайн: внести дані з довідки про доходи й побачити, на який кредит можете розраховувати.
А загалом, якщо ви вирішили скористатися програмою – вам для початку краще навідатися в банк, аби дізнатися деталі. Іноді люди думають, що утеплюючі матеріали, до прикладу, це тільки мінвата чи пінопласт. Натомість у цьому списку аж 60 позицій. Фінустанові потрібна також довідка про доходи, щоб змогли вирахувати суму кредиту. Відповідь отримаєте вже наступного дня, запевняють у «Ощадбанку». Далі йдете в магазин чи фірму, де хочете придбати товар, вам випишуть рахунок. Складаєте договір із банком, пред’являєте накладну. Фінустанова переказує кошти на рахунок продавця. Компенсацію від держави отримаєте впродовж 2-х місяців.
Оксана ШТЕФАНЬО, газета
"Новини Закарпаття"