Звісно, сам Перспективний план не є догмою. Головне, щоб створювана ОТГ була справді спроможною.
На Закарпатті уже була спроба затвердити Перспективний план сесією облради минулого скликання ще в серпні 2015 року. Правда, тодішня регіональна влада спочатку закрила очі на невідповідне урядовій методиці подрібнення потенційних ОТГ через врахування майже всіх «пропозицій» з районів, що в підсумку дало 94 об’єднані громади на область. А потім, уже щоб «насолити» новопризначеному голові ОДА Г. Москалю, обласна рада провалила голосування на сесії облради в серпні 2015-го і по цьому, кількісно роздутому проекту.
Кількамісячною паузою, пов’язаною з місцевими виборами 25 жовтня 2015 р., співробітники відповідального управління архітектури й містобудування ОДА та експерти Регіонального офісу реформ і Асоціації міст України в Закарпатській області скористалися, щоб розробити справді обґрунтований і збалансований проект Перспективного плану, який би максимально враховував комплекс специфіки Закарпаття з однієї сторони, і вимоги урядової методики – з іншої. У результаті вже в січні 2016 року і з’явився нинішній варіант Перспективного плану в кількості 53 ОТГ.
Цей проект уже тричі пройшов обговорення в середовищах місцевого самоврядування і громадськості. Пропозиції і рекомендації, як і врахування динаміки формування нових ОТГ на Закарпатті у 2016 році, були включені. Правда, затребуваним владою він виявився аж на початку жовтня 2016 р. Нині є сподівання на те, що переданий експертами в ОДА проект буде розглянутий і обговорений, а відтак внесений на чергову сесію обласної ради.
Розробники Перспективного плану готуються розмістити його на популярних сайтах та організувати промоцію через демонстрування пересувної виставки стендів «Децентралізаційний марафон-2016 на Закарпатті» та проведення Дня депутата в обласній раді, присвяченого обговоренню проекту.
Олег ЛУКША, газета "Новини Закарпаття"Від редакції. Практика показує, що функціонування об’єднаних громад може бути дуже проблемним, доки чітко не виписані відповідні нормативні документи щодо їх діяльності (поки вони залишаються на рівні рекомендацій). Приміром, у Вільховецької громади гроші на ІІ рівень медобслуговування доводиться «вибивати» через суд.