Закарпаття – одна з найбільш зелених областей України, такий ландшафт дає нам багато шансів, але й вимагає належного ставлення до природи. Але останнім часом відбувається масове всихання лісу. Про те, які причини, наслідки яку користь може принести області ліс і які недуги його турбують – у нашій розмові з головним спеціалістом відділу охорони і захисту та внутрішнього аудиту ЗОУЛМГ Мироном Рейпаші.
- Пане Мироне, болючею новиною для лісівників Закарпаття є масове всихання ялинників, чому так відбувається?
- Протягом останніх десятиліть ряд природних факторів дуже негативно вплинув на стан наших лісів. Спекотне літо протягом останніх років активізувало розвиток шкідників і хвороб лісу. Ті організми, які раніше були природним фоном, зараз подеколи стають губителями лісу. Так, в кінці 90-х років минулого століття спалах розмноження стовбурних шкідників призвів до масового всихання похідних ялинників у Мукачівському, Свалявському та Воловецькому районах. Згодом цей процес поширився і на інші райони.
- Який вік насаджень, що всихають?
- Лісові насадження, що всихають – це здебільшого чисті ялинники у віці від 70 років і більше, висаджені на місці букових лісів у доступних для транспорту місцях. За часів Чехословаччини їх висаджували з метою швидкого одержання товарної деревини, тобто передбачалося їх вирубування у 50 – 60 років. Але за часів СРСР більшість цих лісів потрапила в категорію захисних, тобто вік рубки було значно підвищено, а подеколи і взагалі рубки не передбачалися. У 50 – ті роки минулого століття під тим приводом, що деревина потрібна для відбудови народного господарства, обсяги рубок перевищували науково обгрунтовані у 2 – 3 рази. Звільнені площі знову ж таки засаджувалися швидкоростучою ялиною.
- А який природний ареал ялини?
- Природний ареал ялини – це висоти понад 1000 метрів над рівнем моря. На менших висотах вона росте швидше, досягає кращих таксаційних показників, але і швидше старіє і відмирає – не у 250 – 300 років, а у 80 – 100. А всохле на корені дерево придатне тільки на дрова. Щоб не допустити втрати технічної якості деревини, а значить – і матеріальних втрат, проводять суцільні санітарні рубки і лісовідновлення породами, характерними для певних лісорослинних умов.
Які райони охоплює катастрофа на Закарпатті?
- В останні роки процес всихання поширився на корінні ялинники в характерних для них лісорослинних умовах. Це пояснюють як глобальними змінами клімату, так і біологічним старінням насаджень. Ялина за своєю природою – порода монодомінантна, тобто створює переважно чисті одновікові насадження. І коли вік насадження досягає граничного, починає масово всихати. Такі процеси спостерігаються на Рахівщині, Тячівщині, Міжгірщині, де вони набули розмірів стихійного лиха. Знову ж таки, щоб зберегти якісну деревину, єдиним виходом є санітарні рубки. Відколи спостерігається масове всихання ялинників, неодноразово порушувалося питання плантаційного лісокористування зі скороченим оборотом рубки. Однак досі для цього не розроблено нормативно-правову базу. Крім всихання ялини, постійно виникають загрози і для інших лісоутворюючих порід. В останній час викликає занепокоєння некрозне всихання ясена. Вперше це явище у Східній Європі було зафіксовано в середині 90-х (у Польщі та Литві), а в 2006 році – і в Україні. Науковцями встановлено, що збудником є мікроскопічний гриб Chalara fraxinea (української назви немає). У 2013 році у Швеції відбулася міжнародна наукова конференція з проблем всихання ясена за участю і українських науковців. На ній було констатовано, що це явище набуває загрозливих масштабів майже у всіх країнах Європи. Його поширення може призвести до повного випадання ясена зі складу насаджень, а дієвих заходів боротьби поки що не розроблено. Не виключено, що найближчим часом подібні загрози можуть з’явитися і для інших порід.
Чи можна попередити лісову хворобу і що для цього потрібно?
- Вирішення проблеми є. Для вирішення проблеми необхідно залучати міжнародних експертів і молодих фахівців, вчених, які допоможуть замінити лісові насадження, адаптувати їх до українських кліматичних умов, зробити їх довговічнішими і відновити лісовий фонд. Уже лісівники Закарпаття замінюють насадження іншими породами дерев. Так робиться і за кордоном, де є така ж проблема. До прикладу в Німеччині лісівники повністю вирубують хворий ліс і максимально швидко вивозять деревину з лісу. Навіть крони зрубаних дерев у лісі не залишають, а одразу рубають і вивозять. Практикують німці і уловчі дерева.
Лісове господарство в Німеччині підтримує і поширює змішані ліси, так як вони краще долають кліматичні зміни. Так, ялиця на сьогоднішній день більш інших видів дерев страждає від зміни клімату. Ялиця воліє вологі і прохолодні місця, тому спека і посуха дуже шкодять смерековим лісам. Крім того, ялиці дуже сприятливі до різного роду хвороб і комах. Лісничі уважно спостерігають за поведінкою різних рослин в умовах кліматичних змін і відзначають найбільш витривалі та невибагливі породи. Якщо після Другої світової війни лісничі в ФРН садили в основному їли, так як ялина витривала і швидко росте, то сучасне лісове господарство працює за іншим принципом - «садити в лісах не те, що зручно людям, а то, що необхідно природі. У такому напрямку варто рухатися й нашим колегам.