У Чопі відбувся регіональний екологічний форум «Чоп – ЕКО 2016». Захід ініціював голова Чопської міської Ради у співпраці та за підтримки голів В.Березнянської, Воловецької, Міжгірської, Іршавської, Тячівської, Буштинської, Сторожницької за участі Перечинської рад. Участь в заході взяли представники екологічних організацій та установ, консульств Словаччини, Угорщини, депутати Верховної Ради, представники Закарпатський облводгоспу, громадських організацій, облради та облдержадміністрації, фахівці у області очистки стічних вод, делегації міст-побратимів.
Йшлося про багаторічну проблему водопостачання і водовідведення та, відповідно якості питної води. Експерти розповідали про успішні проекти з очищення стічних вод та дискутували, як розпочати ефективно впроваджувати подібний досвід на Закарпатті.
«Ми цим форумом намагалися дати оцінку тій ситуації, яка склалася з якістю стічних вод та системами водовідведення. А також розібратися у вирішенні проблеми у сусідніх селах, - каже Валерій Самардак, міський голова Чопа - Ми хочемо почути оцінку спеціалістів, їхнє бачення виходу з ситуації. На сьогодні багато нових, цікавих технологій, які можна впроваджувати. Проблеми водовідведення притаманні будь якому населеному пункту. У Чопі вода- це одна з найбільших проблем. Місто розвивалося десятиліттями як прикордонне місто, залізничний вузол. Вся інфраструктура була спрямована саме на ці потреби. Водозабір у Чопі збудований ще у XIX столітті залізницею для помивки та заправки паровозів. Ті технології не відповідають нормам та стандартам. Звичайно водозабір реконструювався. Але це було латання дірок. Проблем дісталось багато, але ми не стоїмо на місці. Рік тому ми визначили пріоритети розвитку міста. Це - вода, каналізація, сміття і все що пов’язане з благоустроєм».
Штефан Бієлак, мер словацького міста Спішска Бела, де активно впроваджують проекти з очищення стічних вод, розповів: «Екологічні проекти не є короткотривалими. Тільки підготовка займає не один рік. За такий короткий термін неможливо вирішити питання водопостачання. Треба співпрацювати з найближчими населеними пунктами щоб просуватися в одному напрямку. У нашому місті ми втілили великий проект з великими інвестиціями транскордонного співробітництва, оскільки наш край межує з Польщею. Проблему питної води, каналізації та водопостачання вдалося вирішити». За словами Штефана Бієлака, такий досвід може згодитися для Закарпаття, яке межує з кількома країнами Євросоюзу.
Агнеса Альберт, заступник начальника відділу водних ресурсів Департаменту екології та водних ресурсів Закарпатської ОДА екології ОДА зауважила, що 94% водоочисних споруд Закарпаття в неналежному стані. «Якість води в крані не залежить від якості води в річках. Це часто проблема якості водопостачання. Ми можемо забирати абсолютно чисту артезіанську воду, а поки вони пройде по застарілих водопровідних мережах, то буде подана у наші крани зовсім іншою».
Під час Форуму організатори підготували Хартію Карпатської ініціативи «За чисте довкілля», яка має на меті об’єднати всіх, хто поділяє загальнолюдські цінності, і спрямувати спільні зусилля на гармонізацію процесів життєдіяльності мешканців Карпатського регіону для захисту природи.
{g}