Більшість надзвичайних ситуацій припадає саме на травень-вересень, тобто на купальний сезон. Найчастіше нещасні випадки трапляються через відсутність облаштованих для купання місць, а також нехтування відпочивальниками елементарними правилами поводження на воді.

Про ситуацію щодо безпеки відпочинку на воді в регіоні розповідає начальник У ДСНС України у Закарпатській області Мирослав Щербей.

«Хоча кількість загиблих на воді впродовж останніх років, на щастя, зменшується, але навіть одна смерть – це вже трагедія.

На жаль, однією з передумов фатальних випадків на воді, окрім безпечності відпочивальників, є недотримання власниками водойм Правил утримання водних об’єктів в питанні забезпечення їх засобами для попередження трагічних випадків та рятування потопаючих. Сьогодні ж районні, міські та сільські ради посилаються на брак коштів на обладнання пляжів і рятувальних постів. А більшість орендарів-власників водоймищ області воліють за краще встановити кілок з табличкою «Купатись заборонено!», ніж витрачатись на облаштування місця для купання та зарплату для сезонного рятувальника. Хоча, згідно із законодавством, як органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, так і керівники й орендарі місць відпочинку на водних об’єктах несуть персональну відповідальність за те, щоб не сталося біди.

Немає різниці де купатися - у штучних чи природних водоймах. Головне, вони мають бути безпечні для відпочинку.

Передусім треба, щоб водойми пройшли офіційне обстеження водолазною службою й в подальшому були паспортизовані. Окрім цього, власник, належним чином облаштовуючи територію для відпочинку на воді, повинен попіклуватся і про наявність сезонного рятувального поста з фахівцями-рятувальниками, які пройшли спеціальне навчання. Вони й контролюватимуть ситуацію та, при потребі, надаватимуть допомогу тим, хто потрапив у біду. І лише за наявності усіх цих чинників об’єкт набирає офіційний статус та відпочиваючі будуть захищені від усіляких неприємних несподіванок на воді.

Правда, бажаючих підприємців вкладати свої гроші в безпеку відпочиваючих одиниці. Це значить, що переважна більшість мешканців та гостей Закарпаття і цього літа буде приречена насолоджуватись літом не в місцях організованого відпочинку, а «дикунами». Адже з усіх наявих в області місць водного відпочинку, наразі обліковано 13.

Найбільше у цьому плані поталанило жителям Тячівського району, де таких зон відпочинку 4. По дві також є на Берегівщині та Хустщині, одну має й Виноградівщина. Щодо інших міст та районів, то вони знову залишаються без облаштованих пляжів, відповідно до рішень органів місцевої влади та самоврядування.

Така невтішна картина в краї вимальовується вже не перший рік. Але суттєвого збільшення облаштованих місць для водного відпочинку не спостерігається. Так, в минулому році на обліку знаходилось 16 місць масового відпочинку на воді, з яких, згідно з актами про обстеження дна акваторії водного об’єкта, було здійснено паспортизацію лише 8.

Безперечно, навряд чи всі наші краяни ходитимуть у визначені місця відпочинку: комусь буде занадто далеко, хтось через інші причини, однак для тих, хто не вельми впевнено почувається на воді, існування офіційного місця відпочинку ще й як доречне. Бо завжди почуваєшся спокійніше, коли знаєш, що на твоє прохання про допомогу хтось таки відгукнеться.