Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Податкового кодексу України (ПКУ), якою встановлено різні ставки для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та резидентського статусу.
Згідно з пп. "а" пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.
За визначенням пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Крім того, згідно з пп. "б" пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ за нульовою ставкою оподатковується вартість власності (нерухомого майна), зазначеної в пп. "а" п. 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності (нерухомого майна), зазначеної в пп. "а" п. 174.1 цієї статті, що успадковуються дитиною-інвалідом.
Водночас за ставкою 5 %, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка податку, визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, - 18 відсотків.
Громадяни, що одержали дохід у вигляді спадщини чи подарунку, який оподатковується за нульовою ставкою податку, та фізичні особи – нерезиденти, якими сплачено податок з доходів фізичних осіб до нотаріального оформлення (видачі свідоцтва на спадщину або договору дарування) не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини чи подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Також необхідно пам’ятати що доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід у вигляді вартості успадкованого майна, є об'єктом оподаткування військовим збором. Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 Кодексу.
Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ .
Отже, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий спадкоємцем-резидентом, який є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою та не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Водночас до вартості будь-яких об'єктів спадщини, одержаних спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, незалежно від їх ступеня споріднення, застосовуються ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відс. та військового збору 1,5 відсотка.
Громадяни, які отримали у 2016 році спадщину чи подарунок, зобов’язані задекларувати такі доходи до 1 травня 2017 та до 1 серпня 2017 року сплатити з таких доходів відповідну суму податку.
За матеріалами Хустської ОДПІ