Керуючий справами виконкому Ужгородської міської ради Олена Макара, представляючи гостя, зазначила, що знає Володимира давно: спочатку як журналіста, згодом як активного учасника освітніх, громадських програм. "Із самого початку втілення в життя Закону "Про доступ до публічної інформації" Володимир Феськов допомагає нам і консультативно, і організувавши навчання для працівників міської ради, тож я упевнена, що сьогоднішня зустріч також буде дуже корисною для усіх", - сказала Олена Михайлівна.

Хоча Закон набув чинності ще 2011 року, проблеми із його дотриманням та застосуванням у частини держслужбовці виникають досі, – зауважив Володимир Феськов. Основне ж завдання посадовців – виконати вимоги Закону, тобто надати інформацію, адже це обов'язок суб'єкта владних повноважень, владного органу, який володіє цією інформацією.

Важливим є те, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на неї незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Відповідь має бути надано не пізніше 5 робочих днів із дня отримання запиту. Якщо запит стосується великого обсягу інформації або потребує її пошуку серед значної кількості даних, термін розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів із обґрунтуванням такого продовження.

Усе, що стосується діяльності міської ради, бюджетних коштів, комунального майна, земельних ресурсів тощо – є публічною інформацію, підкреслив Володимир, тому не може бути такого, щоб не надати запитувану інформацію. У такому випадку розпорядник інформації понесе адміністративну відповідальність і сплатить штраф.

Зупинився Володимир Феськов і на оприлюдненні відкритих даних. Відповідно до законодавства, органи місцевого самоврядування зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі з комерційною метою, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації. Іншими словами, це інформація у формі, яка суттєво спрощує роботу журналістів, адже її можна скачати з веб-ресурсів або отримати у відповідь на запит у форматах *.doc, *.pdf, *.xls. тощо.

Володимир Феськов також поінформував, у яких виключних випадках можна відмовити у запиті. Це коли розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний, відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії відомостей із обмеженим доступом – відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною 5 статті 19 Закону.

Окрім роз’яснення закону «Про доступ до публічної інформації», Володимир Феськов пояснив, як відрізнити запит на публічну інформацію від звернення, як діяти, якщо надходять складні запити тощо.