Наталія Волошина, представник Агентства сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «Форза», яка входила до підгрупи за екологічним напрямком, розповіла, що поїздка в Дармштадт була дуже важливою для налагодження контактів із тими, хто працює в мерії цього міста та в громадських організаціях над екологічними ініціативами. Дармштадт має дуже масштабний документ – кліматичну стратегію, вона визначає вразливість міста до змін клімату і що треба робити для мінімізації шкоди від них, передбачає взаємодію різних структур і організацій. Є також окремі документи з очищення повітря, бо ситуація із загазованістю від авто там дещо схожа з Ужгородом; із озеленення урбаністичного простору.

Учасники нашої робочої групи отримали дуже багато інформації як працює Дармштадт для захисту довкілля – і не тільки посадовці, а й громадські структури, і загалом городяни. Зараз вивчають документи, розроблені для роботи міської влади цього німецького міста, напрацьовують конкретні проекти, які хотілося б реалізувати в Ужгороді.Ще один учасник «екологічної» підгрупи, Олександра Турянчик, яка працювала в департаменті міського господарства міської ради Ужгорода, додала, що її вразив дармштадський досвід роботи об’єктів озеленення і сміттєпереробний завод, дуже важливо докласти всі можливі зусилля, аби хоч років за 5 подібний запрацював і для нашого міста.
Павло Логвінов, кандидат економічних наук, працівник департаменту фінансів та бюджетної політики Ужгородської міськради і громадський активіст розповів, що разом із доцентом УжНУ, представником ГО «Інститут міста Ужгород» Ярославом Дроздовським вони вивчали досвід залучення громадян до управління містом. У магістраті Дармштадта дуже вагомим вважається уповноважений із залучення громадян, а рішення, які напрацьовуються за цим напрямком, зазвичай мають повну підтримку міських депутатів.
Щороку мерія Дармштадта визначає близько 20 питань, до яких залучають громадян і визначають ступінь їх участі – це може бути інформування, інформування з частковим залученням, широке залучення. Визначено також ефективні механізми такої роботи.
Ярослав Дроздовський розповів, що Дармштадт входить до п’ятірки місцевих рад Німеччини, де процес залучення громадян до розвитку міста розвивається найкраще. За його словами, ужгородці докладно ознайомилися з первинною ланкою такої роботи на прикладі мікрорайону території колишньої військової бази США, котру перебудовують. Представники магістрату, забудовники, перевізники та інші фахівці постійно радяться, як вирішувати інфраструктурні питання, скажімо, облаштовувати парки, прокладати транспортні маршрути. Це свого роду аутсорсинг, коли частина завдань, процесів передається фаховим виконавцям, таким чином не чиновники, а люди, найняті для проектів, поширюють поле довіри між владою і громадою.
Головний лікар Ужгородського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяна Козак поділилася враженнями про заклади для літніх людей і невиліковно хворих, які вона відвідала, – геріартричний пансіонат, хоспіси, з надання паліативної допомоги. Найбільше, каже, вразило ставлення суспільства до людей, яким потрібна допомога, у Німеччині це справа не лише посадовців, а й усіх мешканців міста.
Керівник благодійного фонду «Карітас», священик Мирослав Русин теж поділився враженнями про організацію роботи закладів допомоги хворим і стареньким, участь у цьому представників церков, релігійних громад.

Начальник відділу міжнародних ґрантових програм та інновацій Ужгородської міськради Вікторія 

Тарахонич нагадала про проекти, які вже реалізуються з Дармштадтом, зокрема, зараз готується приїзд молодіжного оркестру, який наприкінці серпня дасть в Ужгороді два концерти. Цей оркестр сформований із молодих виконавців міст-побратимів Дармштадта з різних країн і щороку вони відвідують одне з цих міст, цього року саме «черга» Ужгорода.
Проектний менеджер ТзОВ «Закарпатське інвестиційне агентство» Михайло Нагоркін розповів про те, що у Дармштадті системно моделюють стратегічні плани розвитку міста на основі зібраних статистичних даних. Найбільше комунальне підприємство цього німецького міста – завод, який виробляє електроенергію зі сміття і постачає її споживачам. Збирає сміття теж муніципальна компанія, а мешканці мають фінансові стимули – аж до кількасот євро в рік – відсортовувати біологічне сміття від усього іншого.

Також Нагоркін розповів про зустрічі на базі Торгово-промислової палати, з підприємствами, обороти яких близькі до бюджету України. За його словами, німецькі компанії зацікавлені і постачати в Україну свою продукцію, і розміщувати тут невеликі виробництва, скажімо, у сфері ІТ, фармації, машинобудуванні, виробництві харчів. Побували ужгородці також на зустрічі в центрі інновацій, де сприяють втіленню проектів студентів технічного університету. Схоже, скажімо центр стартапів, є плани започаткувати і в Ужгороді. Ознайомилися і з роботою департаменту цивільної інженерії, де займаються розвитком транспортної інфраструктури, у тому числі й велосипедної. Між містами Німеччини вже діють облаштовані розміткою і дорожніми знаками широкі велосипедні доріжки для високих швидкостей.

Мартін Ройтер, експерт з інтегрованого розвитку побратимства Ужгорода і Дармштадта, який відповідає за комунікацію наших міст, розповів, що програма «Пакет швидкого старту «Україна», в рамках якої і проходила поїздка групи з Ужгорода у Дармштадт, вперше дала можливість об’єднати в робочі групи представників і влади, і громадських організацій.
3-6 жовтня в Ужгороді планується форум, на який приїдуть більше десятка німецьких фахівців, представників муніципалітету, підприємств, структур, у яких можна отримати фінансування на реалізацію проектів.

Мартін Ройтер розповів і про плани з відзначення 25-річчя підписання угоди про побратимство між Ужгородом та Дармштадтом, які виповнюються в цьому році. Зокрема, на вулиці імені Гленца – названої на честь одного із фундаторів співпраці наших міст, за німецькими стандартами планують зробити двомовний вказівник, а ще – додатково технічно облаштувати, щоб став безпечнішим, існуючий пішохідний перехід. Також на виїзді з Ужгорода в напрямку кордону зі Словаччино або в центрі міста хочуть встановити дорожній вказівник «Дармштадт – 1324 км», як символ того, що відстань і в понад тисячу кілометрів – не перешкода для дружби та співпраці.
Ідеться також про «Будинок Дармштадта» в Ужгороді – для об’єднання в єдиний центр всіх ідей і зусиль співпраці наших міст, можливості для ужгородців вивчати мову і культуру Німеччини. Однак, за словами Мартіна Ройтера, це наразі ідея, щодо якої ще треба визначити, чи є в обласному центрі Закарпаття критична маса мешканців, яким би такий центр був корисний та цікавий. До речі, в нашій області побратимські стосунки з населеними пунктами Німеччини мають також Невицьке та Воловець.
До жовтня ужгородські учасники груп за напрямками спільно з німецькими партнерами готуватимуть конкретні проекти, подаватимуть заявки, – підсумували учасники сьогоднішньої звітної зустрічі.