Чому це так важливо?
Недільне голосування вважають одним із визначальних моментів у сучасній історії країни, оскільки його підсумком може стати заміна нинішньої парламентської системи правління на президентську. Запропоновані конституційні зміни перетворять президентський офіс у надпотужний виконавчий орган.
Президент Реджеп Ердоган отримає можливість залишатись при владі упродовж двох п'ятирічних термінів - до 2029 року. А також зможе повернутися у крісло глави керівної Партії справедливості та розвитку (AKP).
Копирайт изображенияREUTERSImage captionРеджеп Ердоган закликає турків проголосувати "так"Отримавши в руки бюлетень, 55 мільйонів турецьких виборців постануть перед простим вибором між "так" і "ні". Але для критично налаштованих оглядачів усе не так просто й однозначно.
На їхню думку, президентство турецького зразка може зруйнувати систему стримувань і противаг, яка є критично важливою для демократичної держави.
Що саме пропонується змінити?
На 18 статей основного закону може чекати ряд змін і доповнень. Серед іншого, пропонується скасувати посаду прем'єр-міністра та передати всі виконавчі повноваження офісу президента. Також можуть збільшити кількість депутатів парламенту - з 550 до 600.
Голові держави пропонують дозволити призначати віце-президента (чи віце-президентів), міністрів і шістьох із 13-ти суддів вищого органу правосуддя.
Окрім цього, на референдумі пропонується скасувати військові суди, надати президенту право розпускати парламент і відібрати в депутатів можливість давати оцінку діяльності міністрів.
Вибори ж депутатів і президента проводитимуться раз на п'ять років в один день.
Хто проти?
Кампанію проти ухвалення змін до конституції провадять дві партії: опозиційна Республіканська народна (CHP) і прокурдська Народно-демократична (HDP).
Їхні представники вважають, що запропоновані зміни призведуть до встановлення "режиму однієї людини".
Копирайт изображенияGETTY IMAGESImage captionПрибічники CHP на мітингу проти референдуму в ТрабзоніВинесені на референдум поправки критикують і громадські організації та асоціації адвокатів. Нині в Туреччині діє режим надзвичайного стану, тож опоненти вважають, що за чинних умов змінювати форму правління - не найкраща ідея.
На думку членів Адвокатської асоціації Анкари, в разі ухвалення поправок, парламент стане "зайвим" і президент зможе керувати країною через накази.
Європейські інституції теж висловили занепокоєння щодо напрямку, в якому рухається Туреччина. Венеціанська комісія, яка є дорадчим органом Ради Європи з питань конституційного права, оприлюднила спеціальний звіт.
У ньому йдеться про те, що в разі ухвалення змін, Туреччина опиниться перед ризиком сповзання до авторитарного правління. У документі також сказано, що президент матиме надто багато впливу на судову гілку і ще більше ослабить її незалежність.
Хто за?
Кампанію за зміни до конституції веде керівна партія AKP і власне Реджеп Ердоган. Партія націоналістичного руху (MHP), яка є найменшою опозиційною силою в парламенті, розділена між тими, хто за і проти. Однак лідери партії схвально ставляться до конституційних змін, оскільки вважають, що вони допоможуть побороти бюрократію та розкрити потенціал країни.
Копирайт изображенияREUTERSImage captionПрибічники Ердогана на мітингу в місті КоньяОдним з аргументів є те, що за чинної системи, і президент, і голова уряду обираються на посади, тож законодавчі зміни допоможуть уникнути розбіжностей і сварок між двома лідерами. Крім того, прихильники змін звертають увагу на те, що за нової системи коаліційні уряди не будуть потрібні, а це, мовляв, допоможе Туреччині стати стабільнішою.
Як відбувається кампанія?
Кампанія перед референдумом супроводжувалася цілою низкою дипломатичних скандалів. Намагання уряду ораганізувати масові зібрання турецьких виборців у Німеччині й Нідерландах наштовхнулися на опір з боку влади обох європейських держав. У відповідь президент Туреччини назвав їх "нацистськими недобитками" і "фашистами", що спровокувало ще більше загострення відносин.
Сам Ердоган, як і прем'єр-міністр Біналі Їлдирим, відвідали багато турецьких населених пунктів, де агітували за схвалення конституційних змін і розповідали про їхні переваги. Ті ж, хто вів кампанію проти, - неодноразово жалілися на тиск з боку влади.
Окремі опозиціонери стали об'єктами фізичних нападів під час кампанії. Інші стверджували, що місцеві губернатори не надають дозволу для зібрань.
Були також скарги на незбалансоване висвітлення кампанії в засобах масової інформації. За даними організації "Єдність заради демократії", що виступає проти конституційних змін, з 1-го по 20-те березня прихильники нової конституції отримали майже 485 годин телеефіру. Для їхніх опонентів цей показник становив лише 45 годин.
Президент і члени керівної партії з'явилися у 21 телепередачі на державному каналі TRT, аби розповісти про переваги законодавчих змін. За той само період представники жодної з партій, що виступають проти президентської системи, не з'явилися на екрані, наголосили в організації.
Що в соцмережах?
Суперечка за голоси розгорнулася і в соціальних мережах, де обидві сторони намагаються переконати якомога більшу кількість виборців прийти на дільниці. В обох таборах вважають: що більше людей проголосує, то більші в них шанси досягти мети.
Копирайт изображенияGETTY IMAGESImage captionПередвиборча кампанія у Стамбулі: студенти-юристи розповідають про запропоновані зміни до законодавства.Хештеги #ГолосуйТиВідповідальний і #ГолосуйЩобЗробитиІсторію нині серед топ-трендів у Twitter у Туреччині. "Не забувайте! Ви обираєте не партію чи прем'єр-міністра. Ви обираєте власне майбутнє і свободу. Це може бути останнє запитання, яке вам ставлять", - написав користувач @adnan_0761, який виступає проти змін до конституції.
А його опоненти з Асоціації Ісламської Молоді (@ummetgencder) пишуть, що варто голосувати за поправки, бо "це Так для нашої єдності, стабільності й інтеграції".
Осторонь кампанії не залишаються навіть зірки місцевих телесеріалів. Деякі з них записали відеоролики, в яких закликають прийти на виборчі дільниці в день референдуму.
Чого чекати?
Соціологи припускають, що кількість прихильників і противників змін до конституції може бути приблизно однаковою. Водночас, приблизно 10 відсотків виборців досі не визначились.
Експерти вважають, що зробити точний прогноз заважає те, що частина людей боїться розкривати свої справжні наміри під час голосування.
Переклад Юрія Мартиненка, Служба моніторингу BBC