Лекцію «Громадський простір, як елемент стратегії розвитку міста» сьогодні, 24 червня, у рамках «Майстерні міста» в Ужгороді провела представник ГО «Екосфера» Катерина Станкевич.


Вона зазначила, що громадський простір – це частина міста, яка не є ні домом, ні роботою, ні кафе, ні комунікацією між цими елементами. Громадський простір також не може бути комерційно орієнтованим та знаходитися у приватному користуванні. Це простір, пов'язаний з певними типами громадської діяльності, такими, як спілкування, дозвілля, простір, що створює умови для прогулянок та відпочинку, творчості та освіти.

Детально зупинилася Катерина Станкевич на розгляді критеріїв, яким повинна відповідати місцевість, щоб бути повноцінним громадським простором. Адже, за її словами, громадський простір у якійсь мірі є синонімом якості життя в місті, особливістю демократичного суспільства.

Насамперед, громадський простір повинен бути доступним для всіх та безпечним, добре освітленим, захищеним від злочинності. За перебування в громадському просторі та користування ним не потрібно платити. Громадський простір враховує інтереси користувачів різного віку, статі, статусу та надає можливості для спілкування, розмов, гри. У цьому полягає його універсальність і комунікабельність. Ще одна особливість громадського простору – безбар’єрність, відсутність будь-яких вертикальних перепон: бордюрів, сходинок, що робить простір доступним для людей з фізичними обмеженнями.

Розповіла Катерина Станкевич і про один із об’єктів в Ужгороді, який, на її думку, міг би бути потенційним громадським простором – парк «Кірпічка». «Цей парк має важливе значення для міста. Наша організація розробила проект, на реалізацію якого зараз шукаємо можливість залучення коштів. Проект передбачає побудувати там міні-амфітеатр на території зеленої зони, куди б містяни могли приходити, проводити свій вільний час, робити різноманітні майстер-класи, семінари, лекції, кінопокази та інші заходи. Це буде конструкція з використанням вертикального озеленення, яка б органічно вписалася туди, як елемент громадського простору», – зазначила лектор із ГО «Екосфера».

Крім лекції про громадський простір, охопили також тему «Зелені та блакитні зони» в урбанізованому просторі, як механізм адаптації до змін клімату».

Протягом останніх десятиріч в Ужгороді, порівняно з кліматичною нормою, зросла кількість днів з температурами 30-35℃. Помітною є і зміна режиму зволоження в усьому регіоні: літні опади зменшилися на 10% , а осінні зросли на 20%. Ґрунтові води впали на 2,5 м, що також призводить до обміління водойм міста. Таку статистику навела Катерина Станкевич і зазначила: «Щоб місто було комфортним середовищем для проживання, воно повинно мати план адаптації до змін клімату – чітко вироблену стратегію, як зробити місто та його мешканців менш вразливими до високих літніх температур. Розвиток зелених та «блакитних» зон в Ужгороді відіграватиме в цьому провідну роль».