Серед спікерів цієї панельної дискусії - виконавчий директор АОМС «Єврорегіон Карпати-Україна» Галина Литвин, яка закцентувала на існуючих інструментах співпраці між Карпатськими державами та важливості поглиблення співробітництва усіх карпатських регіонів у майбутніх програмах та проектах.

- Поглиблення співпраці – це те, що має для Карпатських держав бути пріоритетним. Спільними ідеями та ініціативами ми маємо побороти бюрократичну машину ЄС, – зауважила Галина Литвин.

В свою чергу директор Центру європейських проектів Лешек Буллер зазначив: «Співпраця дає підстави для швидкого налагодження відносин між нами. Це і прості людські відносини, а в подальшому і бізнесові. Ті гроші, які скеровує Євросоюз на кордони держав, дають великий розвиток».

Коли зайшлося про розбудову дорожньої інфраструктури, то народний депутат ВРУ Ярослав Дубневич підкреслив, що левова частка коштів, які виділяються з Держбюджету на ремонт доріг, призначена для Західного регіону України. Він також висловив переконання, що початок роботи Дорожнього фонду призведе до суттєвого збільшення фінансування ремонту доріг в Україні.

За словами присутнього на форумі Маршалка Сейму Республіки Польща Марека Кухцінського, нині особливу увагу займає розвиток інфраструктури: доріг, прикордонних пунктів пропуску, аеропортів тощо. З огляду на великий потік громадян через пукти пропуску України з ЄС, він підкреслив: «Одна із основних наших цілей – забезпечити так, щоб цих пунктів було максимально багато, а рух відбувався максимально комфортно для кожного учасника. На мою думку, це набагато краще від усієї нашої політики». Очільник польського парламенту також звернув увагу, що сьогодні важливим завданням також залишається підтримка урядової політики. «Одним із завдань наших країн також залишається створення різних організаційних форм, які би підтримували урядову політику».

Марек Кухцінський запропонував варіант співпраці для країн Карпатського Єврорегіону у формі парламентської асамблеї. За його словами, це дозволило б підвищити безпеку та уникати таких ситуацій, як російська агресія на території України.

- Зараз настав час, аби спробувати більш циклічну форму співпраці між нашими державами. Найкращою формою була би парламентська асамблея Карпатських держав, які зацікавлені у зміцненні безпеки на території від Прибалтійських країн до Грузії. Це посилило би ставлення країн до проблем безпеки, – зауважив спікер.

Під час перерви учасники форуму мали можливість неформально обговорити ключові проблеми місцевого розвитку, перспективи координації зусиль органів місцевого самоврядування, виконавчої влади усіх рівнів задля забезпечення сталого розвитку та економічного зростання територій.

Як констатував Михайло Рівіс, форум став потужним майданчиком для зустрічі на найвищому рівні однодумців та людей, які прагнуть дати значний поштовх для розвитку та потенціалу карпатських територій та громад.

До слова, у різних дискусіях, передбачених програмою Форуму, взяло участь близько 350 учасників. Серед них парламентарі Карпатських держав, в тому числі спікери парламентів України та Польщі, урядовці, представники дипломатичного корпусу, очільники трьох областей Західної України та карпатських регіонів сусідніх держав, керівники самоврядних органів карпатського регіону, представники програм, що фінансують місцеві ініціативи, представники третього сектору, експерти.