-«Еліксир довголіття» в цьому році вродив непогано, – каже продавчиня Ольга Рошко. – Я її і консервую, і варю, і використовую для приготування салатів.
В центрі Ужгорода вже збирають пудпінкиЖовті злаки краяни купують охоче. Але в основному беруть по кілька штук, для дітей.
-Придбала всього чотири «качани», – заявляє пані Галина. – Я пенсіонерка, мушу заощаджувати, але й онуків порадувати хочеться. Усе ж більше користі з поживної та багатої на вітаміни кукурудзи, ніж із цукерок сумнівної якості.
А от інша продавчиня, Олена Кемінь, не втомлюється нахвалювати товар.
-Моя продукція екологічно чиста, бо «виплекана» в горах, – стверджує жінка. – Загалом вирощую диво-зернята давно. Переконана, що наші предки жили так довго саме завдяки тому, що їли багато мамалиги, або як у нас кажуть, токану. Кукурудза – взагалі безцінний злак і безвідходний продукт, у якому цінним є все: і зернята, і волокна, і листя, і стебло. До речі, у круглих золотавих зернинах містяться практично всі вітаміни групи В (В1, В2, В5, В6, В9), а також А, Е, К, D і С і мінерали: магній, калій, фосфор, цинк, залізо, селен та інші.
Поруч за прилавком сивочолий дідусь не тільки пропонує скуштувати варені «стручки», але й залюбки ділиться секретами вирощування злакових.
Як закарпатці за одну годину збирають 45 кілограмів царських грибів-Мої овочі без ГМО. Підживлюю стеблини тільки органічними добривами, двічі підкопую і щодня поливаю відстояною водою, – ділиться думками Василь Берец.
Звичайно, будь-яка праця – гідна поваги, особливо важка, фізична. Тож добре, що працьовиті закарпатці вміють не тільки забезпечити себе рослинною продукцією, але й вирощують її із запасом – для інших. Хоча, для порівняння один продовгуватий «стручок» два роки тому коштував усього гривню, а зараз, як і в минулому році, усемеро більше. Утім, не слід забувати, що й життя від того часу суттєво подорожчало… Та все ж хочеться вірити, що незабаром вартість кукурудзи стане таки набагато меншою.