На громадське слухання у Горонді прийшло не менше 140 односельців і воно продемонструвало практично повну одностайність бачення шляхів утворення ОТГ мешканцями громади і сільської ради на чолі з Горондівським сільським головою Іваном Туряницею. У Страбичові ж на зібрання прийшло всього близько 40 мешканців та керівництво сільської ради, очолюване Страбичівським сільським головою Іваном Бураком, у якого, на нашу думку, так і не сформовано кінцеве бачення участі сільської ради у створенні спроможної ОТГ.
Якщо громадське зібрання у Горонді відбувалося в атмосфері зацікавленості і одностайності виступів односельців щодо формування ОТГ, то у Страбичові атмосфера сільського зібрання була нервовою і напруженою, а у виступах більшості мешканців не бракувало гострої критики на адресу Страбичівського сільського голови та сільської ради. І не стільки через відсутність у очільника села чіткої власної позиції щодо створення ОТГ, як через недоліки, на думку виступаючих, у вирішенні сільською радою багатьох проблем розвитку села, які накопичувались впродовж більше 20 років, але шанси на вирішення яких і ресурси держава дає лише тепер, через децентралізаційну реформу. То чому ж зволікати зі створенням ОТГ? – ось головне питання, яке непокоїло односельців.
Виступ регіонального консультанта з правових питань Офісу впровадження децентралізаційної реформи Закарпатського РВ АМУ Олега Лукші на зібранні у с. Страбичово торкався як аналізу загальної ситуації з формуванням ОТГ в Україні, так і тих переваг і можливостей розвитку громад, які надає держава через законодавчу і фінансову підтримку ОТГ. Виступаючий особливо підкреслив, що Офіс реформ Закарпатського РВ АМУ аж ніяк не агітує за створення тієї чи іншої конфігурації ОТГ, а на запрошення місцевих рад лише надає об’єктивну інформацію про нові бюджетні і розвиткові можливості в добровільно створюваній спроможній ОТГ. При цьому - в конфігурації, обраній самими територіальними громадами і радами сіл, селищ і міст на добровільних засадах.
За умов відсутності затвердженого Перспективного плану формування спроможних ОТГ в Закарпатській області с.Страбичово, відповідно до урядової Методики, може взяти участь у добровільному створенні одного з 3-х варіантів ОТГ: з центрами у селах Великі Лучки, Горонда, або місті Мукачеві. Як показують розрахункові бюджети в умовах 2017 року, які провела консультант з бюджетних питань Юлія Траньович, усі три варіанти в підсумку могли б дати спроможні ОТГ з хорошими бюджетними показниками. А також – значними коштами державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, обсяг якої тим більший, чим більшими є площа сільської території і сільського населення. Зокрема, у варіанті потенційної Горондівської сільської ОТГ в конфігурації сіл Горонда – Страбичово – Жнятино (9,5 тис.осіб) обсяг згаданої вище державної субвенції становить 4,26 млн. грн., а плюсова різниця «доходи-видатки» у бюджеті ОТГ більше 1,88 млн. грн. Аналогічні цифри розрахункового бюджету для конфігурації ОТГ з селами Горонда - Страбичово (7,3 тис. осіб) становлять, відповідно, 3,1 млн. грн. державної субвенції та 2,55 млн. грн. плюсової різниці «доходи-видатки». Звісно, в якісно інших бюджетах потенційних ОТГ в дохідних частинах з’являться і вагомі цифри щодо 60% частки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), освітня, медична субвенції та низка інших показників, включаючи бюджет розвитку. У той час як сьогодні, так і багато років поспіль, у Страбичівській сільській раді у показнику «бюджет розвитку» - лише круглий нуль! А це означає вкрай обмежені можливості утримання, ремонту чи реконструкції об’єктів інфраструктури, доріг і благоустрою села Страбичово, що і є в реальності, та викликає постійні незадоволення і критику мешканців громади.
Тим не менше, як виявилось під час спілкування з багатьма мешканцями і активістами с.Страбичово, сільський голова і невелика частина депутатів сільської ради налаштовані доволі пасивно до будь-якого з варіантів створення ОТГ. Виправдовуючи при цьому свою позицію часто поширюваними міфами противників реформ про начебто: подальший занепад і навіть зникнення села; закриття клубу, амбулаторії і дитсадка разом з сільрадою; ймовірне розбазарювання центром ОТГ сільських земель; втрату роботи нинішніх посадовців сільради; виникнення проблем доступності довідок; скасування невдовзі державної політики децентралізаційної реформи, оскільки відсутні «державні гарантії»; очікуване повне «нівелювання» посади старости; зниження через кілька років аж до нуля обсягів державної субвенції для ОТГ; наразі реформа децентралізації потребує вдосконалення; не відпрацьовані законодавчі та підзаконні акти; немає механізму виходу з об’єднаної територіальної громади; ми завжди зможемо приєднатися до об’єднаних територіальних громад, якщо час покаже їх актуальність; сьогодні не виникає потреби в об’єднанні, бо наша громада самодостатня...
Подібна міфотворчість і навіть відверті інсинуації є характерними для тих сільських голів та депутатів сільських і районних рад, які бояться йти на нові вибори і про яких вдало йдеться у приказці: «Хто хоче щось зробити, той шукає засоби, а хто не хоче – шукає причини». Втім, справжньою причиною може виявитись і проштовхувана районною владою Мукачівщини ідея «один район – одна ОТГ», що б насправді увійшло в протиріччя з Урядовою Методикою формування територій спроможних ОТГ, а на практиці є надто нереальним прожектом. Проте відтермінувати створення реальних ОТГ на Мукачівщині такий прожект загалом може. Правда, аналогічний прожект на Ужгородщині уже практично потерпів фіаско після рішень сільських рад про створення Баранинської сільської ОТГ.
Втім, правду про децентралізаційну реформу та її уже 3-х річний досвід і успіхи в інших регіонах України, а також на Закарпатті, уже неможливо спотворити або приховати. Про це йшлося й у відеофільмі про досвід з життя сіл Тячівської міської ОТГ, та у презентації про створення уже 413 ОТГ в Україні станом на липень 2017 року, з якими виступили на сільському зібранні консультант з питань місцевого економічного розвитку Офісу реформ Закарпатського РВ АМУ Павло Рябоконь та директор Закарпатського відокремленого підрозділу Установи «Центр розвитку місцевого самоврядування» Іван Дем’янчук.
Не зважаючи на гострий і емоційний характер більшості виступів на зібранні як мешканців села Страбичова, так і представників Горондівської сільської ради, і те, що опонуючі сторони дуже часто не чули, або навіть не бажали чути аргументи одна одної, переважна більшість учасників громадського зібрання, що залишилась до його повного завершення, одноголосно проголосували за те, щоб Страбичівська сільська рада активізувала процес участі села Страбичово у створенні саме Горондівської сільської ОТГ.
Найчастіше у виступах багатьох односельців звучали такі вагомі аргументи на користь створення Горондівської сільської ОТГ з територіальних громад сіл Страбичово і Горонда: культурно-ментальна близькість громад двох сіл, яка формувалась впродовж тривалого періоду і, особливо, в останні 40-50 років; переплетіння багатьох родинних і побутово-господарських стосунків за рахунок створення нових родин з різних сіл; спільність територій і сільських проблем, включаючи зайнятість багатьох селян на залізниці, що проходить через територію потенційної Горондівської сільської ОТГ і цим зумовлює додаткову інвестиційну привабливість обох сіл – Горонди і Страбичова.
Що стосується «аргументів» і побоювань частини керівництва Страбичівської сільської ради щодо можливого гальмування, або вихолощення децентралізаційної реформи, то їх вщент розбив нещодавній виступ Президента України Петра Порошенка 30 червня 2017 року на урочистому зібранні у Києві з нагоди 25-річчя Асоціації міст України. Його лейтмотивом стали саме ідеї незворотності та відповідності національним інтересам України децентралізаційної реформи підтримуваної як Президентом і парламентом, так і урядом України. Втім, не виключено, що супротивники децентралізаційної реформи вже думають над тим, як інтерпретувати на свою користь навіть виступ Президента України.