Пережити зиму завдяки дерев'яним тріскам. Раніше подібний спосіб опалення вважали «вчорашнім століттям». Сьогодні – це знову актуально. Це навіть життєво необхідно. Аби здобути енергетичну незалежність, державі слід шукати альтернативні джерела енергії. На Закарпатті намагаються вирішити цю проблему – добре, що ресурси краю це дозволяють. Але якщо сонячну енергію вже використовують, то про енергію вітру ще тільки говорять.
Існує ще один варіант альтернативних джерел - це біопаливо. Мова йде про деревину та їх відходи. Що важливо, це — поновлюване джерело енергії, на відміну від інших природних ресурсів, таких як нафта, вугілля й ядерне паливо.
Враховуючи наявність лісів і той факт, що опалювати оселю дровами для закарпатця – це давня традиція, то деревина тріска - надзвичайно актуальне джерело енергії. І не використовувати його просто гріх.
Півторамільйонна економія
Два роки тому цю ідею вже почали реалізовувати в Берегові, а саме в Центральній районній лікарні. «У нас була велика проблема з опаленням – треба було ремонтувати наші газові котли, - розповів заступник головного лікаря з економічних питань Берегівської ЦРЛ Іван Попович. –Але коштів у місцевої влади на це не було. Треба було шукати альтернативне рішення». Вирішили будувати котельню на біопаливі. Зробили це в рамках реалізації проекту «Капітальний ремонт теплових мереж Берегівської ЦРЛ» за допомогою коштів Державного фонду регіонального розвитку та приватних інвестицій.За цей проект взялася фірма «РАЙТ ПАУЕР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА». Ця компанія входить у міжнародну енергетичну групу «RIGHT POWER», яка була заснована у 2006 році в Чехії. Остання, до речі, має великий досвід роботи і більш ніж 80 тисяч споживачів, до яких відносяться, приватні, промислові та муніципальні об'єкти Словаччини та Чехії.
«Наші спеціалісти знайшли споживача теплової енергії в області з наявною технологічною можливістю будівництва твердопаливної котельні, де можна було без проблем перевести на неї теплопостачання об’єкту від існуючої газової котельні. Врахували і наявність громади, яка б прагнула і підтримувала впровадження нових проектів з енергозбереження», - пояснив вибір саме Берегова директор ТОВ «РАЙТ ПАУЕР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» Юрій Возний.
Договір про співпрацю Берегівська районна рада та вищеназвана компанія підписали ще в листопаді 2014-го року. А через рік уже ввели в експлуатацію котельню на біопаливі потужністю 1,5 МВт. Варто відзначити, що опалювати мали площу 18,5 тисяч кв. м. – саме стільки займає Берегівська лікарня. І з цим завдання справилися. Як повідомив Ю. Возний, вдалося скоротити споживання газу лікарнею за два роки на понад 300 тис. куб. метрів на рік – власне як і планували.
За попередніми підрахунками, нова котельня дозволила лікарні зекономити значні кошти.«Приблизно 1,5 млн. грн. нам вдалося зекономити завдяки новій котельні, а це десь 20-25% від колишньої суми», - зазначив заступник головного лікаря Іван Попович.
Такими цифрами у лікарні дуже задоволені. За словами І. Поповича, раніше лікарня опалювалася газом – він був неякісним і завжди були обмежувальні ліміти, вже не кажучи про високі тарифи. Зараз же в лікарні взимку тепло і затишно.
У чому особливість?
На чому працювала ця котельня? Як розповів директор підприємства, сировиною слугує деревна тріска - продукт подрібнення цільної деревини або деревних відходів. Тріска має безліч застосувань. «Найбільш масове - для целюлозно-паперової промисловості та в якості палива, - розповів Ю. Возний. - Технологія виробництва тріски, як біопалива, полягає в подрібненні деревини в спеціальних рубальних машинах. Основна вимога щодо розміру частинок – можливість проходження через систему автоматичної подачі палива в теплогенератор (котел): шнекову або гідравлічну».
Спеціаліст також відзначив ще одну особливість подібного виду палива: «При використанні деревної тріски має значення її теплотворна здатність. Оскільки вона безпосередньо залежить від вологості деревини, то цінність тріски як палива тим вище, чим нижче її вологість».
За його словами, тріска є досить специфічним продуктом, який потрібно десь переробляти, зберігати, завантажувати і потім транспортувати до об’єкту теплопостачання. Особливо, якщо її використовувати в великих об’ємах.
«Попит на деревну тріску в регіоні постійно збільшується,– зазначив Ю. Возний. -, і вона використовується як на внутрішньому ринку так і експортується за кордон».
Попит є, пропозиції – не дуже
Після успішного запуску котельні у того ж підприємства з'явилися нові замовлення. Проте поки справа не зрушилася з місця. «Так, зацікавленість в подібних об’єктах на Закарпатті дуже висока,- констатує Ю. Возний. - Проте для реалізації подібних проектів, необхідно пройти дуже тяжкий і довгий шлях в розробці та прийнятті послідовних проектних, дозвільних та технічних рішень, а враховуючи ряд економічних та політичних причин, а також неймовірно складні вітчизняні бюрократичні процедури, наші власники ще в минулому році призупинили інвестиції в розвиток відновлювальних джерел енергії в Україні».
Тим не менше, попит, як ми вже згадували, на подібний процес опалення – великий. Так, на території Тячева діє спільне угорсько-українське підприємство, яке є виробником пелет - це паливні гранули, вироблені з деревини або відходів деревообробки (тирси, стружки, обрізків), спресованих під високим тиском без додавання клею. Нещодавно створена Тячівська об’єднана територіальна громада вже закупляє продукцію у підприємства для території всієї громади.
За інформацією ЗМІ, в Тячеві всі дитячі садочки вже перевели на альтернативні джерела енергії. І це вже дало 40% економії на енергоносіях в бюджеті ОТГ.
Проте найближчим часом повністю замінити всі заклади на дешеві альтернативні джерела енергії навряд чи вдасться. За інформацією Ю. Возного, нинішня ситуація стримує бажаючих інвесторів цим займатися. «Є велика надія, що прийняті у цьому році зміни до законодавства створять нормативно-правове підґрунтя для стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел та посприяють залученню іноземних та вітчизняних інвестицій у зазначену сферу. Це надасть інвесторам гарантії на законодавчому рівні щодо повернення вкладених інвестицій і отримання прибутку. Встановлення законодавчо затвердженого справедливого тарифу на виробництво тепла з відновлювальних джерел, а також фактична та дієва державна підтримка на всіх рівнях може змінити цю ситуацію та зацікавить інвесторів виробляти та спалювати біомасу в Україні, а також використовувати для опалення сміття, енергію вітру чи сонця».
Коментар експерта:
Андрій Шекета, директор ТОВ "Біотехнік Енергія":
Використання відходів деревини і деревообробки як палива у Закарпатській області є правильним і логічним, адже це місцевий продукт. Його не потрібно купувати за кордоном, як газ, чи в інших областях, як вугілля. До того ж, це дешевше - ціна однієї Гкал тепла з альтернативних видів палива має бути на 10% дешевша, ніж ціна газової Гігакалорії. Плюс кошти, витрачені на місцеве паливо, залишаються в області у вигляді доходу деревообробних підприємств, а це, як мінімум, зарплати працівникам. А ще такий вид опалення – екологічно чистий. Деревина є «СО2нейтральна» - при згорянні виділяє двоококис вуглецю, але дерево, поки росло в процесі фотосинтезу, перетворювало цей вуглекислий газ на кисень. Також цей бізнес не несе загрози лісам. Його рубають не для того, щоб переробити на тріску, а з іншою метою. А на тріску використовують ті відходи, з якими вже не можна щось зробити і навіть спалити її в печі складно.
Недоліками такого виду енергії, окрім проблем з владою, можна вважати те, що в нас ще не сформувався ринок цього палива, нема певних логістично-траспортних умов, ну і інколи просто складно пояснити людям як працюють подібні котельні установки.
Загалом, за останні кілька років державою було багато уваги приділено альтернативній енергетиці і це однозначно позитивно, але це більше стосувалося генерації електричної, а не теплової енергії. Стосовно тепла з біомаси, про яке ми говоримо, то в 2014 році уряд прийняв ряд постанов, які б мали стимулювати і розвивати цю галузь. Але місцева влада розуміє це "по своєму", і сказати, що вона сприяє цьому бізнесу, не можу.
Маю конкретний приклад. Ми збудували за свої кошти котельню потужністю 1.5 мвт у смт. Воловець, яка може забезпечити теплом лікарю, школу і ряд інших об’єктів. Але районна влада вперто не хоче йти на співпрацю, пишуть незрозумілі мені відписки, чим суттєво відтягують процес. Або чекають на хабар, або рівень IQ у них менше 70. Наші вкладення в цю котельню більше 6 млн. грн., ми заплатили більше 250 тис. грн. податків і орендної плати, але нам всіма способами перешкоджають. Кількаразові звернення до влади області теж не дали ніяких результатів. Тому проблеми, звісно, є. І хоча це дуже прозорий бізнес, який вимагає отримання ліцензії, щомісячне звітування, отримання купи дозволів, робити його на Закарпатті - досить складно.
Денис ФАЗЕКАШ